Сучасний стан та перспективи розвитку конярства України та Миколаївської області


НазваСучасний стан та перспективи розвитку конярства України та Миколаївської області
Сторінка1/11
Дата13.03.2013
Розмір1.12 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

  1. Значення конярства для народного господарства України.

Конярство в Україні завжди було галуззю загальнодержавного значення, функціональна спрямованість якої змінювалась в залежності від розвитку соціально-економічних відносин.

В умовах реформування агропромислового комплексу та з переходом до ринкової економіки, розвиток конярства сприятиме вирішенню важливих виробничих, економічних і соціальних питань.

Нині роль і значення коней у народному господарстві держави має комплексний характер. Племінних коней використовують для поліпшення існуючих та створення нових, більш досконалих порід, які б відповідали вимогам європейських і світових стандартів. Використовують як тяглову силу у колективних, приватних і фермерських господарствах, для перевезень вантажів під час заготівлі кормів, обслуговуванні тваринницьких ферм, роз’їздів, по догляду за масивами лісів та інше. Обгрунтоване співвідношення механічної і живої тяглової сили якісно сприяє ефективному використанню енергетичних ресурсів.

Коней широко використовують в особистих підсобних господарствах громадян, фермерських та реформованих колективних господарствах, що в свою чергу забезпечує здешевлення виконання комплексу господарських робіт. Пара робочих коней повністю замінює у роботі трактор типу Т-16, а економія при цьому складає 3-3,5 тонн палива за рік.

Крім того, коней використовують для виробництва продуктів харчування (м’ясо, кумис) та для виготовлення біопрепаратів. Значна кількість коней необхідна для проведення спортивних змагань у класичних видах кінного спорту. На даному етапі економічно вигідно вирощувати та експортувати коней спортивного і товарного призначення для країн ближнього та дальнього зарубіжжя. Проте галузь конярства на сьогодні не конкурентоспроможна і не дає бажаних прибутків. Все це переконливо підтверджує необхідність подальшого розвитку галузі конярства в Україні в цілому.


  1. Сучасний стан та перспективи розвитку конярства України та Миколаївської області.

У загальному м’ясному балансі конина займає менше 2%. Україна має достатньо ресурсів для розвитку продуктивного конярства. В основному в Україні можливо збільшити виробництво конини використовуючи природні пасовища Карпат і Прикарпаття, а також Східних регіонів України.

На інших територіях доцільно використовувати відгодівельні майданчики їз сезонним виробництвом конини.

Основним фактором розвитку виробництва конини в Україні є збільшення виходу лошат.

Економічні розрахунки доводять, що при стабілізації поголів’я коней в Україні на рівні одного млн. голів, наявності в структурі табуна 45 % кобил. Виходів лошат від 100 кобил на рівні 70%, при рівні вибракування основного поголів’я 10-12%, виходів лошат і молодняку. В також його раннього вибракування на рівні 10-12% - держава може забивати щороку на м'ясо близько 100 тис голів, а також приблизно стільки же експортувати на м'ясо.

Ресурси нині використовують в країні недостатньо. Україна має 3 господарства в яких змонтовано технологічні лінії з виробництва кумису, але виробляють його тільки за замовленням.

Новоолександрівський, Дібрівський к/з та господарство «Зеленогірський».

Для виготовлення кумису використовують Новоолександрівську ваговозну породу.


  1. Основні напрямки конярства. Їх значення в сучасних умовах, перспективи подальшого розвитку.

В Україні конярство представлено такими основними напрямками:

Племінний – забезпечує комплекс селекційних і технологічних заходів, спрямованих на поліпшення існуючих і створення нових більш досконалих порід, ліній і родин коней та реалізацію їх в межах держави та на експорт, а також вирощування племінних коней для покращення робочих та продуктивних якостей в робочо-користувальному, спортивному та продуктивному конярстві.

Виробничі підрозділи, які вирощують, ведуть підготовку та реалізовують племінних коней (кінні заводи, племрепродуктори, іподроми, заводські конюшні, трендепо) у перші 2-3 роки програмного періоду потребують державної підтримки з метою збереження вітчизняних та інтернаціональних порід коней, і в першу чергу порід з обмеженим генофондом.

Поряд з державною підтримкою необхідно використовувати внутрішні резерви підвищення економічної ефективності галузі. Враховуючи екстер’єрні особливості, нарядність, якість рухів, коні української верхової породи та рисистих порід повинні зайняти свою нішу на міжнародному ринку екіпажних запряжок та для прогулянок.

В умовах труднощів реалізації коней доцільно організувати українську кінну електронну біржу.

Вищою формою інтенсифікації селекційного процесу в кіннозаводстві повинна стати організація міжзаводських парувальних пунктів та селекційних центрів, де буде зосереджено кращих за генотипом жеребців-плідників вітчизняного та світового генофонду, а також запаси сперми.

Особливого зміцнення потребують іподроми, як невід’ємна частина племінної роботи з породами коней. Поряд з державною підтримкою, необхідно інтенсифікувати ігровий бізнес, доходи від якого повинні стати основним джерелом існування іподромів.

В умовах ринкових відносин необхідно докорінно змінити техніко-економічну стратегію кіннозаводства, спрямовуючи її на збереження та збільшення поголів’я виробничого складу, підвищення його якості, а також більш інтенсивне ведення галузі.
Робочо-користувальний – забезпечує зростання чисельності поголів’я коней, підвищення їх якісних характеристик (роботоздатності, витривалості) використання на сільськогосподарських і транспортних роботах в сільськогосподарських підприємствах, фермерських та особистих селянських господарствах населення.

Розвиток та підвищення ефективності робочого конярства в нових економічних умовах здійснюватиметься у двох напрямах. Перше і головне – більш інтенсивне та продуктивне використання коней на кінних роботах. Інтенсифікація коневикористання буде проводитись як за рахунок збільшення виробітку конеднів, так і конкретного обсягу робіт за один конедень. Збільшення загального виробітку з 150 до 250 конеднів, знизить собівартість утримання на 30-40 відсотків.

Ефективне використання коней потребує відповідного збільшення виробництва обозно-лимарських товарів, причіпного знаряддя, возів, екіпажів та інших транспортних засобів, кінноспортивного реманенту, підків та ухналів. Розширення асортименту кінського знаряддя особливо важливе у зв’язку зі збільшенням поголів’я в підсобних господарствах населення, що вказує на підвищення значення коней як енергетичного засобу в умовах дрібнотоварного виробництва населенням рослинницької та тваринницької продукції.

При загальному збільшенні кількості коней у сфері використання на транспортних роботах основний приріст чисельності поголів’я повинні забезпечити приватні, підсобні та фермерські господарства. Велика кількість поголів’я кобил, які зосереджені по дворах населення та окремих фермерських господарствах, потребує цілої низки нових технологічних заходів.

Перш за все - це організація відтворення коней. Для його вирішення можливі такі варіанти. По-перше, у тих регіонах, де це можливо, необхідно відновити заводські стайні, більшість з яких були організовані ще в минулому столітті для парування кобил племінними жеребцями-плідниками у селян та приватних власників. По-друге, доцільно зібрати маточне поголів’я в зимовий період на організовані міжгосподарські парувальні пункти. При такій формі організації відтворення можливе використання методу штучного запліднення кобил.

Перспективи робочо-користувального конярства, особливо в західному регіоні України, пов’язані з необхідністю створення ринків кінського поголів’я з різними організаційними формами його функціонування.
Спортивний – забезпечує утримання коней та їх використання в масових та класичних видах кінного спорту, створення кінноспортивних баз, секцій верхового та екіпажного туризму, в тому числі пунктів прокату і відпочинку.

Спортивне конярство в умовах ринку в основному буде базуватись в приватному секторі. Виключенням можуть бути тільки кращі кінноспортивні школи та бази. Для цього необхідна значна державна підтримка на придбання та утримання висококласних спортивних коней, утримання кваліфікованого тренперсоналу.

Розширення різних видів кінного спорту буде проходити по мірі оздоровлення економіки та підвищення матеріального рівня населення.
Призовий – вирощування та випробування на іподромах країни і за кордоном швидкоалюрних коней верхових та рисистих порід. Перспективу розведення рисистих та верхових призових порід обумовлює розвиток іподромного бізнесу, класичних видів кінного спорту, туризму та прокату.
Продуктивно-прикладний – вирощування коней з метою виробництва кінського м’яса, консервованих м’ясних продуктів та кумису.

У зв’язку зі збільшенням робочо-користувального поголів’я коней в господарствах населення, виникає потреба організації підприємств (міжгосподарських, міжрайонних, міжобласних) по дорощуванню та інтенсивній відгодівлі надремонтного молодняка та вибракуваного поголів’я дорослих коней, що дасть змогу отримувати додаткове дешеве кінське м’ясо для внутрішніх потреб та експорту.

Удосконалення структури табуна (до 45-50%) в приватному секторі, при постановці на дорощування молодняку, дасть змогу збільшити вихід м’яса з розрахунку на структурну голову до 80-120 кг живої маси.

Практично усі регіони України є значним резервом для розвитку м’ясного конярства при конюшенно-пасовищному утриманні коней, оскільки тут достатня кількість земель та пасовищ несільськогосподарського використання, які малопридатні для випасу худоби інших видів. Все це дає підстави для розвитку галузі м’ясного конярства, при раціональному веденні якої можливо мати додаткове джерело м’ясних продуктів.


  1. Значення передового досвіду та теорії в галузі кіннозаводства.

  2. Сучасні еквіди та їх біологічні особливості.

Сучасні еквіди мають довгі тонкі кінцівки з одним добре розвиненим третім пальцем, який закінчується міцним копитом. Другий і четвертий пальці залишилися у вигляді двох грифелеподібних кісток на п’ясті та плесні кожної кінцівки, а перший і п’ятий — у вигляді каштанів: на передніх ногах вище зап’ястних, а на задніх — ближче до нижнього краю скакальних суглобів з внутрішнього їх боку. У свійських коней та їх диких родичів є шпори — рогові утворення в основі щіток. Це рудименти м’якушів багатопалої кінцівки далеких предків коней.

Усі еквіди, крім віслюків, пристосовані до швидкого бігу, тому мають добре розвинені органи кровообігу, дихання, терморегуляції, здатні пітніти всією поверхнею шкіри, дихають тільки носом. Залежно від швидкості і тривалості руху ніздрі еквідів збільшуються або зменшуються в діаметрі. Носова порожнина відносно велика за об’ємом, її слизова оболонка має дуже густу сітку кровоносних судин і нервових закінчень нюхових рецепторів, у ній вдихуване повітря нагрівається, зволожується, очищається від пилу. Нюхові рецептори еквідів є надзвичайно важливим центром найрізноманітнішої інформації про зовнішнє середовище і фізіологічний стан тварин, для розпізнавання своїх і чужих особин, охорони території; вони відчувають коливання поверхні землі (рух автомобіля, біг великих тварин), мають чіткий бінокулярний зір, добре орієнтуються на місцевості.

Шлунок еквідів невеликий за об’ємом, однокамерний, кишки відносно короткі з добре розвиненою товстою кишкою, особливо сліпими відростками. Стравохід вузький, довгий, відокремлений від гортані, тому тварини ковтають дуже малими (20 г) порціями добре пережований і зволожений слиною корм. Зуби, слинні залози та жуйні м’язи у них добре розвинені. Губи та язик сильні, еластичні, рухливі й чутливі. На верхній губі є щось подібне до невеликого хоботка, яким еквіди енергійно вивчають предмети оточення, а на пасовищах — рослини на придатність їх до вживання. Блювотного рефлексу у коней та їх диких родичів немає. Випита вода всмоктується у кровоносне русло переважно з товстої кишки. Для еквідів характерна копрофагія — поїдання лошатами калу своїх матерів для заселення травного апарата необхідною мікрофлорою. Розмноження представників роду коня, крім віслюків, є сезонним. Жеребність триває 11 – 12 міс, а жереблення 20 – 40 хв, переважно вночі чи рано вранці. Лошата народжуються довгоногими, особливо в куланів, і здатні через короткий час досить інтенсивно рухатися за матір’ю. Перша охота у кобил після жереблення настає через 5 – 7 днів. На волі коні живуть невеликими групами (косяками) по 5 – 20 голів. У них добре зберігся інстинкт стадності. Відпочивають переважно стоячи, люблять валятися в пилюці чи піску і легенько кусати зубами одне одного за холку, спину, поперек, шию (грумінг). Вим’я самиць еквідів маленьке за об’ємом, але здатне виробляти і швидко виділяти значну кількість молока. Воно складається з двох відокремлених половин, кожна з яких має передню й задню частки. У вим’ї дві дійки, кожна закінчується двома молочними отворами.

До еквідів відносять зебр, віслюків, напіввіслюків, кіангів, тарпанів і інш.

Зебри — найдавніші й найчисленніші із сучасних еквідів — родичів коня.В дикому стані живуть у різних кліматичних зонах Африки. Усі їх види смугасті. Це робить їх непомітними на пасовищах, де в літню спеку звичайними є вертикальні потоки нагрітого повітря. За таких умов зебри вже стають непомітними на відстані 400 – 500 м. За іншими ознаками — зростом, екстер’єром, будовою скелета, черепа — зебри дуже мінливі. Одні з них за типом наближаються до віслюків, інші — до сучасних коней.


  1. Біологічні особливості коней.

Лошата народжуються з живою масою 8-12% від живої маси матері. Тривалість підсисного періоду триває 6-7 міс. Статева зрілість 12-15 міс. Початок племінного використання – 3 роки. Тривалість росту триває приблизно до 7 років. Тривалість жеребності 11 міс. Кобилу можна спаровувати вже через 8-15 днів після вижереблення.

Кобили, тварини поліестричні. Сезонність розмноження чітко виражена у табунних порід. Тварини одно плідні, але іноді спостерігається народження 2-х нормально розвинених лошат.

Тривалість племінного використання триває приблизно 18-19 років для верхових та рисистих коней, 15-16 для ваговозних.

Повна зрілість і найвища якість приплоду у коней спостерігають у 7-12 років.


  1. Особливості статей будови тіла в коней різних порід і типів. Зв’язок форми та функції.

Характеристика статей коней різних типів

Статі тіла, алюри, конституція

Північний тип (радянський ваговоз)

Південний тип (арабська порода)

1

2

3

Голова

Велика, важка, м’ясиста; лобна частина слабко розвинена, лицева частина дуже виражена, профіль частіше горбатий, іноді прямий. Довжина складає 40-43% від висоти в холці.

Відносно невелика і легка. Профіль частіше прямий, іноді увігнутий. Довжина голови дорівнює 36-37% від висоти в холці.

Очі

Порівняно невеликі, сидять глибоко, часто мають повздовжній розріз та м’ясисті товсті повіки.

Великі, добре виступають, круглі, жваві; повіки тонкі з довгими віями.

Носові отвори

Маленькі, більш продо-вгуваті. Ніздрі товсті, м’які, м’ясисті. Слизова оболонка блідо-рожева, або має темний пігмент.

Великі та округлі. Ніздрі тонкі, пружні. Слизова оболонка світло-червона (яскраво-рожева).

Шия

Коротка, на 1,5-2 см більше довжини голови, іноді дорівнює або, навіть, коротше голови. З верхнього краю товста, м’ясиста, у жеребців із жировим гребнем, іноді він звисає в сторону (свиняча шия). Непомітно переходить в холку, передня половина холки вкрита пишними м’язами шиї.

Довга, на 10-12 см більша за довжину голови. По верхньому краю вузька. Гребінь тонкий, перехід до холки чітко виражений, іноді має незначну впадину. Форма шиї найчастіше пряма, але буває оленячою (ахалтекінські коні), лебединою (російські верхові коні).

Вихід шиї

Середній, іноді низький.

Середній, часто високий




1

2

3

Тулуб

В цілому довгий, іноді розтягнутий, коса довжи-на більша за висоту в холці на 5-8%.

Короткий, зімкнутий, тобто часто коса довжина менша за висоту в холці.

Спина

Більш-менш увігнута, м’яка або сідлувата з жолобом.

Близька до прямої, але буває м’якою.

Поперек

Довгий, частіше склада-ється з 6 хребців.

Короткий, його основу складають 5 хребців.

Круп

Звислий, округлий, роздвоєний.

Близький до прямого, овальний, буває трохи зпущений

Лопатка

Часто круто поставлена. Ліктьовий відросток короткий.

Більш похила. Ліктьовий відросток довгий.

Кінцівки

Не уявляються широкими та повними зверху, погано виражені сухожилки нижче зап’ястка та скакального суглоба. Суглоби порівняно вузькі. Путова область з дуже розвиненими щітками або фризами.

До зап’ястка та скакального суглоба широка та повна, з добре розвиненими сухожилками. Суглоби кінцівок широкі і міцні. Путова область суха, щітки малі або зовсім відсутні.

Бабки

Короткі, часто круті.

Довгі, похилі.

Копита

Конічної форми з плоскою підошвою і часто слабким рогом.

Частіше циліндричні, з увігнутою підошвою, з міцним копитним рогом.

Кістяк

Грубий, масивний.

Тонкий, легкий.

Мускулатура

Рихла, багато сполучної тканини.

Тверда, щільна, мало сполучної тканини.

Шкіра

Товста, багато підшкірної клітковини, яка приховує контури м’язів, кісток та сухожилків. Кровоносні судини або їх сітка не виражені.

Тонка, щільно прилягає до тіла. Відносно чітко помітні під шкірою м’язи, виступи кісток, сухожилки та великі кровоносні судни (вени). Сітка кровоносних судин вира-жена дуже чітко.




1

2

3

Волосся

Довге, оброслість захисного волосся значна.

Коротке, гладеньке.Оброс-лість мала, волосся тонке.

Алюри

Часто незграбні, ход низький, важкий. Низька пристосованість до швидких алюрів.

Легкі, широкі, просторі.

Консти-туція

Частіше груба, рихла.

Суха, міцна, іноді ніжна.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ...
Мета семінару: висвітлити надбання та сучасний стан біблієзнавства в Україні, а також позначити перспективи розвитку вивчення та...
"ВАЛЕОЛОГІЯ: СУЧАСНИЙ СТАН, НАПРЯМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ"
Конференція присвячена висвітленню теоретичних та практичних результатів досліджень щодо проблем вивчення, збереження та формування...
ГРОМАДСЬКО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ в Україні в контексті сучасності
У статті зроблено спробу показати сучасний стан, особливості та перспективи розвитку патріотичного виховання в Україні
Centro di Coordinamento delle Organizzazioni Ucraine in Italia
Пропозиції до проекту плану організації постанови Верховної Ради України «Про проведення парламентських слухань на тему: «Закордонне...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВОЛИНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ...
Дійсно ціни на носії інформації впали до якихось непристойних значень. Умістити на мініатюрну флешку улюблені фільми, музичні кліпи,...
Підсумковий Документ Третьої міжнародної конференції «Інформатизація...
У Третій міжнародній конференції «Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи» взяли участь представники Міністерства...
Міністерство освіти і науки україни
Сучасний СТАН ТА ПЕРСПЕКИВИ РОЗВИТКУ БІО- І АГРОЦЕНОЗІВ В УМОВАХ ПОСТІЙНОГО ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ
2. Керівництво змаганнями
Миколаївської області та управлінням з питань фізичної культури та спорту Миколаївської облдержадміністрації виключне право на загальне...
Порядок денний засідання обласної МКМР з правової освіти населення
Про стан та перспективи розвитку правової освіти і правового виховання у навчальних закладах області
«Проблеми та перспективи розвитку архівної справи в південному регіоні»,...
«Круглий стіл» у форматі web-конференції на тему «Проблеми та перспективи розвитку архівної справи в південному регіоні», у якому...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка