Рис. 3.7. Динаміка обсягів експорту та імпорту товарів України,
млрд. дол. США
Джерело: побудовано за даними Держкомтату України
Однак динамічне зростання обсягів експорту та імпорту супроводжується такою негативною тенденцією як збільшення від'ємного сальдо торговельного балансу України (2007 – 11,3 млрд., 2008 – 18,5 млрд. дол. США, менші обсяги у кризові роки: 5,7 млрд. у 2009 році та 9,3 млрд. у 2010 р.), що потребує державних заходів з підтримки національних виробників експортерів та раціоналізації структури імпорту. Основу товарної структури експорту України складають сировинні товари, передусім, продукція металургії, хімічної промисловості, мінеральні продукти, а також продукти машинобудівного комплексу.
Згідно даних Міжнародного Торговельного Центру, за 2002 – 2009 рр. Україна укріпила свої позиції на 7 товарних ринках з 14; 4 позиції залишились майже без змін. Суттєве зменшення частки України на світових ринках відбулось по мінералах, хімічній продукції та одягу. Найкращі позиції на сьогодні національні експортери мають на ринках продукції важкої промисловості (1,4%), необробленого продовольства (0,97%), обробленого продовольства та продуктів харчування (0,85%), виробів з дерева (0,51%).
Основними цільовими ринками України у торгівлі товарами на сьогодні є країни СНД (36% експорту) та ЄС (близько 25% експорту), збільшуються також обсяги в країни Азії та Африки. За 2003 – 2010 рр. відбулась зміна регіональних пріоритетів у національному експорті товарів. Так, питома вага країн СНД збільшилась з 26 % до 36 %, натомість країн ЄС зменшилась – з майже 40 % до 25 %, що певною мірою пов'язано із кількісним розширенням ЄС та посиленням торговельних зв'язків між країнами інтеграційного угруповання.
Рис. 3.8. Динаміка географічної структури товарного експорту України
Джерело: за даними Держкомстату України
Імпортні потоки України також мають два ключових регіональних джерела - країни СНД та Європи. Щорічно збільшуються обсяги поставок товарів з країн Азії: за 2003 – 2010 рр. їх частка зросла майже вдвічі (з 9% до 16,5%).
Згідно даних СОТ, у 2007 році Україна входила до списку найбільших експортерів послуг (40 країн, що забезпечували постачання 90,3 % послуг), посідаючи в ньому 40 місце з обсягом поставок 13,6 млрд. дол. США та 0,4 світового ринку. При цьому тільки 9 країн з 40 (це Китай, Нідерланди, Швеція, Республіка Корея, Польща, Малайзія, Бразилія тощо) демонстрували аналогічні та вищі щорічні темпи приросту експорту послуг. Проте з 2008 року Україна втратила ці позиції та сьогодні не входить в основний список найбільших експортерів та імпортерів. На відміну від балансу товарної торгівлі, сальдо балансу торгівлі послугами є майже традиційно позитивним (у 2007 р. – 4,06, 2008 р. – 5,05, у 2010 році – 6,3 млрд. дол. США).
В структурі національного експорту на послуги припадає 27-29%, однак в їх видовій структурі переважають транспортні (67,1%) та «ділові, професійні та технічні» (12,7%) послуги, решта мають незначну питому ваги: подорожі та послуги зв’язку – близько 3 %, фінансові послуги - 4,1%, комп’ютерні послуги – 2,9%, всі інші види послуг – близько 1 %.
Видова структура імпорту послуг є більш диверсифікованою. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі українського імпорту послуг складали транспортні (21,1%), фінансові (19,9%), різні ділові, професійні та технічні (15,7%), державні послуги, які не віднесені до інших категорій (11,3%). Як і в товарній торгівлі, для експорту послуг на світовий ринок характерна орієнтація на два регіони: Європу (28%) та СНД (47,7%). В імпорті – беззаперечними лідерами є європейські країни – 44%, на країни СНД припадає майже 17%, в той час, як на країни Азії – 22%.
З кожним роком Україна набуває досвіду в міжнародних торговельно-економічних відносинах, розширює свої ринки збуту, встановлює довгострокові відносини з партнерами. Вступ в травні 2008 р. в СОТ має стати ще одним конструктивним кроком до поглиблення інтеграції України у світове господарство.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія/Кер.авт.кол. і наук. ред. Т.М. Циганкова. – К.:КНЕУ, 2003 – 660 с.
Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. – К.:КНЕУ, 2001. – 488 с.
Циганкова Т.М. Міжнародний маркетинг: теоретичні моделі та бізнес технології: Монографія. – К.:КНЕУ, 2004. – 400 с.
Циганкова Т.М. Управління міжнародним маркетингом: Навч. посібник. – К.:КНЕУ, 2001. – 132 с.
Додаткова
Багиев Г.Л., Моисеева Н.К., Никифорова С.В. Международный маркетинг. – СПб.: Питер, 2001. – 512 с.
Комерційна дипломатія: торговельна політика і право: Навч. посібник. Друге видання, доповнене та перероблене. – Львів: Астролябія, 2006. – 704с.
Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. К.: "Вимір", Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу до СОТ, 1998. – 520 с.
Холленсен С. Глобальний маркетинг/Свен Холленсен; Пер. с англ. Е. Носовой, К. Юрашкевича. – Мн.: Новое знание, 2004. – 832 с.
Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.:КНЕУ, 2003. – 256 с.
Циганкова Т.М. Міжнародний маркетинг: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дис. – К.:КНЕУ, 2005. – 236c.
Черномаз П.А. Международный маркетинг: Учебно-практическое пособие. – Х.: Консум, 2000. – 160с.
http://oecd.org
http://stats.oecd.org
http://unctad.org
http://imf.org
http://wto.org
http://ukrexport.gov.ua
http://ukrstat.gov.ua
http://europe.eu.int
http://epp.eurostat.ec.europa.eu
Сайти статистичних відомств країн (наприклад, для США - http://bea.doc.gov, http://stat-usa.gov, Канади - www.statcan.ca, Великої Британії - www.ons.gov.uk).
|