ЕРЕНЦІЇ „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” 15-16 вересня 2006 року Бердянськ Видавничий центр АУІТ “АРІУ” Бердянськ 2006


Скачати 1.64 Mb.
Назва ЕРЕНЦІЇ „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” 15-16 вересня 2006 року Бердянськ Видавничий центр АУІТ “АРІУ” Бердянськ 2006
Сторінка 5/16
Дата 13.03.2013
Розмір 1.64 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Глазова Я.В.




ПРИМЕНЕНИЕ КОМПЬЮТЕРНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ МАРЖИНАЛЬНОГО АНАЛИЗА В УПРАВЛЕНИИ БИЗНЕС - ОБРАЗОВАНИЕМ


Введение.

Образование на Украине в настоящее время находится в процессе серьезного реформирования. Выполнение стандартов Болонской конвенции ставит ряд весьма серьезных проблем, среди которых можно выделить следующие: связь высшей школы с рынком труда, обязательность практики студентов в реалиях рыночной экономики, необходимость отделения академической и профессиональной направленности высшего образования. С каждым годом рынок образовательных услуг расширяется, учебные заведения, в контексте изложенной ситуации, стремятся улучшить качество предоставляемых услуг, что требует изменения системы управления финансами.

Область исследований.

Объектом исследования выступает система управления деятельностью высшего учебного заведения, нацеленного на подготовку современных высокопрофессиональных специалистов, востребованных в настоящих рыночных условиях.

Методы исследований.

В процессе проведения исследований использовались методы системного анализа, технико-экономического анализа и статистической обработки данных. Базовым методом исследований был метод маржинального анализа при исследовании финансовых потоков на основе применения компьютерной техники и специальных пакетов программ.

Результаты исследований.

Методика разделения затрат предприятий на постоянные и переменные используется достаточно давно. В последние годы многие предприятия с целью проведения оперативного управления производством используют именно этот подход, реализовав его с помощью современных прикладных программных средств.

Образовательная деятельность, с точки зрения эффективного управления, имеет свои особенности. К их числу можно отнести: неопределенный по продолжительности во времени производственный цикл и такую категорию хозяйственных процессов, как оказание услуг. В таких условиях использование маржинального анализа является весьма трудоемким процессом.

Большинство учебных заведений, на сегодняшний момент имеют парк программных и технических средств, которые используются, как для управления учебным процессом, так и для обеспечения работы бухгалтерии и финансовых служб.

Поэтому наиболее оптимальным представляется разработка такого модуля управления финансами, который будет легко интегрирован в имеющуюся информационную базу, однако будет удовлетворять определенным требованиям. А именно - в данном модуле можно будет четко проследить постоянную и переменную составляющие в общем объеме затрат; необходимо наличие механизма позволяющего проводить, как анализ доходности, так и анализ обеспеченности денежными средствами; модуль должен позволять проводить оперативный сравнительный анализ по разным факторам, как остаточного, так и оборотного характера. Возможность оперирования такими характеристиками, как ценовой коридор предоставляемой услуги, соотношение объема учебных часов и общей продолжительности курса и прочее, позволят подготовить почву для принятия правильных управленческих решений..

Выводы.

Одна из проблем, которая стоит перед вузами в современных условиях состоит в необходимости совершенствования системы управления. Это требует поиска новых подходов и технологий. Одним из таких подходов может быть применение маржинального анализа на основе использования информационных технологий.

Секція 2

ЕКОНОМІКО-УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ ТУРИЗМУ ТА РЕКРЕАЦІЇ: ЛОКАЛЬНИЙ, РЕГІОНАЛЬНИЙ, НАЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ
Бережна І.В.
ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
Згідно з чинним у наш час Класифікатором видів економічної діяльності рекреаційна діяльність – це відносно самостійний вид діяльності, яка забезпечує в кінцевому результаті відпочинок, лікування, туризм, різноманітні форми дозвілля, розваги, вдосконалення та розвиток особистості.

Безумовно, ефективна рекреаційна діяльність можлива при наявності відповідних запасів рекреаційного потенціалу. Здійснення такої діяльності вимагає його всебічної оцінки.

Як вже зазначалося вище, в науковій літературі оцінка рекреаційного потенціалу здійснюється переважно в двох площинах: по-перше, в складі оцінки природно-ресурсного потенціалу і, по-друге, як розв’язання самостійного завдання. Наголосимо, що для того, щоб щось оцінювати, необхідно мати інформацію про досліджуваний об’єкт. Це означає, що в статистичних довідниках і щорічниках повинна бути повноцінна, принаймні така, як по інших видах економічної діяльності (наприклад, по промисловості чи сільському господарству), інформація про рекреаційний потенціал і рекреаційну діяльність. На превеликий жаль, така інформація практично відсутня. Отже, необхідно в наступних випусках статистичних довідкових матеріалів її подавати.

З огляду на сказане, в площині оцінки рекреаційного потенціалу як самостійного завдання непересічний інтерес викликає стаття І.Зелінського „Про статистичну оцінку рекреаційно-оздоровчого забезпечення населення в регіоні”. Автор вважає, що позитивними оціночними показниками які характеризують природні комплекси, є стійкість; рекреаційне навантаження; місткість території; ступінь рекреаційної дигресії. При цьому, під рекреаційною дигресією він розуміє порушення природного середовища в результаті впливу на нього рекреантів. Очевидно що ці та інші показники й мають бути в складі статистичних щорічників, бюлетенів та довідників.

Базуючись на вивченні різних підходів щодо оцінки рекреаційної місткості території, І.Зелінський пропонує визначати її за формулою:

,

де - екологічна місткість території, люд./дн.;

- максимальне значення навантажень, які приводять природні комплекси першого плану стійкості відповідно до першої або другої стадії дигресії, люд./дн. га;

- площа природного комплексу першого класу стійкості до рекреаційного навантаження, га.

І.Зелінський поділяє точку зору В. Павлова та Л. Чергина щодо доцільності визначення потенціалу родовищ мінеральних вод та лікувальних грязей одного типу за формулою:



де - природний потенціал родовища чи групи родовищ природних рекреаційних ресурсів -го виду, люд./рік;

- сумарні запаси природних рекреаційних ресурсів (ПРР) вищого виду, одиниць/рік;

- норма споживання ПРР вищого виду на один курс лікування, одиниць;

- термін регенерації мінерального ресурсу, років.
Одночасно потенційну місткість кліматолікувальних місцевостей пропонується визначати за формулою:



де - потенційна рекреаційна місткість кліматолікувальних місцевостей, люд./рік;

- площу курортних лісів у кліматолікувальних місцевостях, га;

- норматив гранично допустимих навантажень на ландшафти, люд./га;

- тривалість сприятливого для кліматолікування періоду, днів/рік;

- тривалість курсу кліматолікування, днів

Безумовно, за такою самою схемою можна визначати і природний потенціал для організованого та неорганізованого відпочинку, коли при оцінці враховуються площі рекреаційних зон, рекреаційних куточків, міських парків, скверів.

Крім того, І. Зелінський пропонує такий методичний підхід для здійснення інтегральної оцінки рекреаційного потенціалу, який зводиться, згідно з його висловом, до формування посадникової бази та здійснення оцінки на 4-х етапах.

На першому етапі він вважає за необхідне проводити оцінку об’єктів природного потенціалу регіону (водних, мінеральних вод, лікувальних грязей, земельних ресурсів), які можуть бути використані з рекреаційною метою, використовуючи при цьому показники, що характеризують наявність, запаси та стан вказаних об’єктів.

На другому етапі пропонується здійснювати оцінку рівня використання природного потенціалу регіону з рекреаційною метою, на третьому етапі – здійснювати оцінку стану та використання рекреаційно-оздоровчих закладів та відповідної інфраструктури на території регіону за наступними показниками: наявність санаторіїв, санаторіїв-профілакторіїв, баз відпочинку, туристичних баз, туристичних готелів, дитячих санаторіїв, спортивно-риболовних та спортивно-мисливських баз; наявність інфраструктури (автомобільні та залізничні шляхи); профіль, наявність місць у рекреаційно-оздоровчих закладах; фінансове забезпечення. Четвертий етап, протягом якого проводиться оцінка ефективності рекреаційно-оздоровчого забезпечення в регіоні, є завершальним.

Для цієї оцінки пропонується використовувати показники, які дозволяють робити висновок як про доходи від функціонування системи рекреаційно-оздоровчого забезпечення, так і витрати на неї (кількість оздоровлених за напрямками; сумарні надходження до бюджету від санаторно-курортних закладів; фінансування санаторно-курортних закладів з бюджету; витрати на функціонування рекреаційно-оздоровчої системи регіону).

Як зазначає В.І.Мацола, доцільно звернути увагу на методику, запропоновану О.В.Живицьким, Т.М. Батієм і О.М. Медяною, де економічна оцінка природних рекреаційних ресурсів проводиться на прикладі пляжних тери­торій, згідно з якою, економічну оцін­ку природних рекреаційних ресурсів можна проводити в розрізі трьох показників:

1) вартості валової продукції, грн.;

2) окупності затрат, грн. на 1 грн. затрат;

3) диференційованого доходу, грн./м2 площі пляжу.

Звичайно, можна було б навести ще низку різноманітних методик. Але, як зазначає В.І. Мацола, різновидністю визначення економічної оцінки природних ресурсів лише конкретизується її зміст. Очевидно, що сказане стосується й інших видів оцінок, наприклад соціальної оцінки. І з цим не можна не погодитися. Та з нашого погляду важливішим є дещо інше. Це, насамперед, всебічність і всеохоплюваність оцінок рекреаційного потенціалу.

Підсумовуючи сказане, зазначимо, що економічні оцінки, які спрямовані на визначення, насамперед, результативності рекреаційної діяльності, є безумовно суттєвими з позиції ефективності господарювання, але, на наш погляд більш важливе значення має оцінка місткості рекреаційного комплексу АР Крим з позиції збереження можливості до самовідтворення рекреаційного потенціалу АР Крим. Необхідно акцентувати увагу на тому, що, з огляду на сказане, в сучасній науковій літературі містяться надзвичайно суперечливі погляди і оцінки.

Грішнова О. А.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Схожі:

НФЕРЕНЦІЇ „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ АКАДЕМІЇ УПРАВЛІННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ “АРІУ” ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ...
Міністерство освіти та науки країни
НФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІННІ ТУРИСТИЧНОЮ І КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОЮ ЕКОНОМІКОЮ”
Промислове виробництво м. Бердянськ за 2009 рік
Бердянськ склав 1226,3 млн грн., або 88,9% у порівнянні з відповідним періодом 2008 року. Питома вага реалізованої промислової продукції...
Додаток 2 до наказу МОН від 10 жовтня 2008 року №921
Державної програми “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці” на 2006-2010 роки
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ В ЕКОНОМІЦІ ТА УПРАВЛІННІ
Звертатись: вул. Набережна Леніна, 18 Центр консалтингу Дніпропетровського університету ім. А. Нобеля
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ В ЕКОНОМІЦІ ТА УПРАВЛІННІ
Звертатись: вул. Набережна Леніна, 18 Центр консалтингу Дніпропетровського університету ім. А. Нобеля
Інформація про виконання Програми соціально-економічного та культурного...
Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Бердянськ на 2013 рік, затвердженої рішенням тридцять другої сесії міської...
Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової...
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у м. Бердянськ, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної...
Умки соціально-економічного розвитку м. Бердянськ за 2012 рік За...
Токмак, Енергодар), проведеної відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 29. 07. 2011 №312, зі змінами (6 напрямів...
Інформація про виконання Програми соціально-економічного та культурного...
Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, реалізацію...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка