Учень 7.
Українська степова порода бджіл (Apis mellifra acervorum Scor.) сформувалася у зонах Лісостепу і Степу України. Нині найбільш чистопородний її масив у Кіровоградській, Вінницькій, Полтавській та Хмельницькій областях і в сусідніх з ними районах.
Українські степові бджоли продуктивно використовують медозбір з білої акації, еспарцету, гречки, липи, соняшнику. На кращих пасіках Кіровоградської і Полтавської областей збирають понад 80 кг меду на сім'ю. Валовий медозбір кращих сімей у деякі роки досягав 120 кг. Бджоли добре пристосовані до збору нектару із степового різнотрав'я.
У 70-х роках минулого століття українських степових бджіл завезли на Далекий схід. Там вони швидко акліматизувалися і розповсюдилися. Є дані про участь їх у формуванні місцевих популяцій бджіл Казахстану та Алтаю. Усе це свідчить про значну екологічну пластичність зазначеної породи.
Забарвлення тіла у бджіл української степової породи переважно сіре. Інколи спостерігається із світло-коричневими плямами на перших двох тергітах черевця. Довжина хоботка робочих бджіл — 6,3—6,7 і навіть 6,9 мм. Маса одноденних робочих бджіл у середньому становить 105 мг, неплідної матки — 180 мг, плідної 200 мг. Печатка меду переважно біла ("суха").
Бджоли миролюбні, помірно прополісують гніздо, інтенсивно будують стільники і нарощують велику силу сім'ї до основного медозбору, стійкі до ряду захворювань (нозематозу, гнильців, падевого токсикозу).
Українські степові бджоли малорійливі й набагато легше, ніж середньоросійські, переходять з ройового стану в робочий. Для цього інколи буває достатньо зірвати всі ройові маточники і розширити гніздо. Вони добре зимують, більш зимостійкі, ніж карпатські, адже умови зимівлі їх у безлісих степових просторах, відкритих для вітрів, були завжди менш сприятливими, ніж у гірських лісових районах.
На жаль, в останні десятиріччя українські бджоли зазнали сильного впливу кавказьких і карпатських, що значно ускладнює ведення селекційної роботи. Ряд пасік лісостепової і степової зони укомплектовано помісями невідомого походження і покоління. Вони менш продуктивні, частіше хворіють на нозематоз, більш схильні до роїння, гірше зимують, ніж чистопородні українські.
В сучасних умовах селекція степової породи найефективніша при чистопородному розведенні. Надійним способом збереження і поліпшення цієї породи вважається лінійна селекція і масове розмноження відселекціонованого матеріалу. Основні напрями селекційної роботи — збільшення медової продуктивності та яйценоскості маток і зменшення рійливості. З цією метою Інститутом бджільництва ім. П. І. Прокоповича створюється племінна база бджіл української степової породи на основі відселекціонованого матеріалу більшості областей України. Філіалом інституту проводиться порівняльне випробування сімей нових заводських типів: Новоукраїнського, Вінницького, Луганського та Лебединського. На Чутівському опорному пункті створюється пасіка — резерват степових бджіл з подальшим формуванням чистопородного масиву методом насичення пасік Чутівського району чистопородним племінним матеріалом. Для створення пасіки-резервату використовуються сім'ї Новоукраїнського заводського типу.
Українська степова порода поєднує в собі цілий комплекс господарських корисних ознак, а отже, потребує невідкладних заходів щодо її широкого розведення. Інститутом бджільництва та його філіалом активно проводиться робота в цьому напрямі. Територія Кіровоградської і Хмельницької областей оголошена зоною чистопородного розведення українських степових бджіл. Створення в цих областях потужних розплідників, спеціалізованих на виробництві маток, дає змогу значно поширити зони чистопородного розведення. Особливе місце повинен займати новостворений міжрегіональний бджолорозплідник Інституту бджільництва. Важливу роль на нинішньому етапі відіграє розроблений і представлений на затвердження Міністерству агропромислового комплексу України план породного районування бджіл, за яким українська степова порода повинна розводитися у 17 областях України та в Автономній Республіці Крим.
Продукти бджільництва
Пасічник.
Мед основний продукт бджільництва. Бджоли виробляють його із нектару, який збирають на рослинах. Це нектарний, або квітковий мед. Нектар виділяється спеціальними секреторними клітинами рослин (нектариниками квіток). На відміну від соку, що циркулює в судинах рослин, нектар майже не містить азотистих речовин і складається переважно з цукрів (сахарози, глюкози і фруктози) розчинених у воді в різних співвідношеннях. Концентрація цукрів у нектарі різна і залежить від рослини, що його виділяє. Бджоли краще засвоюють нектар тоді, коли концентрація цукрів становить близько 50 %.
Хімічний склад меду дуже різноманітний. Близько 300 різних органічних І мінеральних речовин виділили з меду вчені. Усі вони становлять близько 80 % від маси меду. На частку води припадає близько 20 %. Основна маса меду (близько 40 %) — вуглеводи (глюкоза і фруктоза). Вони потрапляють у мед переважно з нектару, а також у результаті переробки бджолами нектару на мед. У мед потрапляють також ароматичні речовини рослини, які надають йому особливого аромату.
Мед містить також вітаміни, дуже необхідні для організму людини. Мінеральних речовин у меді 11-32%. Їх набір залежить від рослини, з якої бджоли беруть нектар, а також від хімічного складу грунту, на якому рослина росте.
Бджоли під час переробки нектару збагачують його біологічно активними речовинами і біостимуляторами, які позитивно впливають на життєдіяльність організму людини, нормалізують його обмінні процеси.
Свіжий мед - в'язка, прозора рідина з дуже приємним запахом. Під час зберігання мед може кристалізуватися. Доброякісний мед кристалізується щільно і рівномірно і не втрачає своїх властивостей. Колір і запах меду залежить від речовин, які потрапили в нього з нектаром. Кристалізований мед не треба нагрівати, бо при температурі вище 60°С він втрачає свої цінні властивості.
Залежно від медоносів, з яких бджоли беруть узяток, розрізняють багато квіткових сортів меду (липовий, гречаний, соняшниковий, акацієвий, мед з плодових дерев тощо) і падевий. Останній можна споживати людині, але він шкідливий для бджіл.
Мед - надзвичайно цінний харчовий продукт, швидко засвоюється організмом і особливо цілюще впливає на дитячий ослаблений організм. Повсякденна норма для дорослої людини за три прийоми - 60-100 г, для дітей 30-50 г. Мед найкраще вживати за 2 год до їди або через 3 год після неї з чаєм або молоком. Корисно добавляти мед до різних продуктів молочних, каш, компотів тощо.
Мед, як і інші продукти бджільництва, з часів Давнього Єгипту і до наших днів широко застосовують як у народній, так і в офіційній науковій медицині для лікування найрізноманітніших захворювань.
З давніх часів мед використовували в народній медицині для лікування захворювань кровотворних органів, серцево-судинної системи, хвороб печінки, травної системи, шкірних захворювань, під час ангін, захворювання бронхів тощо. Мед збагачує хворий організм різноманітними цінними речовинами, необхідними для нормального проходження обмінних процесів: вітамінами, білками, вуглеводами, що легко засвоюються, ферментами, мікроелементами, підвищує загальний тонус організму, нормалізує сон. У народі здавна вважають, що мед це довголіття.
Косметолог.
Віск виробляють восковидільні залози молодих бджіл 12-18-денного віку. Сильні сім'ї за весняно-літній сезон можуть виділити до 2 кг воску. Віск інтенсивно виділяється за умови доброго годування бджіл у період узятку і забезпечення їх пергою. Функція восковиділення стимулюється наявністю в гнізді розплоду, для якого бджоли-годувальни ці підготовляють і виділяють корм.
Вибраковані стільники, куски будівельних рамок, різні обрізки, зчистки воскових наростів, маточники, стільникові кришечки - уся ця сировина, з якої дістають бджолиний віск, називається восковою. На пасіках її зберігають до осені (при вологості не вище за 10%), а потім здають на воскозавод.
Іноді воскову сировину переробляють безпосередньо на пасіці, використовуючи для цього сонячні або парові воскотопки. Сонячна воскостопка дуже проста в роботі і має бути на кожній пасіці. Вона дає змогу добувати високоякісний віск. Для випаровування надлишкової води зі свіжого воску його витримують не менш як добу при температурі не нижчій за 30°С.
За хімічним складом віск - це продукт, що містить близько 300 речовин, які поділяють на три групи: складні ефіри - 72% (24 речовини), насичені вуглеводи - 14%о (250 речовин) і вільні жирні кислоти - 14%о (12 речовин).
Бджолиний віск цінна сировина, незамінна в авіаційній, металургійній, шкіряній промисловості. Його використовують у скульптурі, живопису, прикладному мистецтві, а також і у бджільництві для виготовлення штучної вощини. Широко застосовується віск у медицині й у фармацевтичній промисловості, косметології.
Воскову сировину і віск на пасіці під час зберігання треба оберігати від шкідників: гусені великої і малої воскової молі, мишей, цвілі.
Дієтолог.
Квітковий пилок – це чоловічі статеві клітини квіткових рослин, які у великій кількості розвиваються в пиляках тичинок. Хімічний склад пилку досить різноманітний і залежить від виду рослин.
За складом білка, а також вітамінів С і Е пилок перевищує майже всі зернові культури.
Пилок - основне джерело білкового і мінерального корму бджіл. Особливо важливий пилок для вигодування личинок і бджіл-годувальниць. Сильна бджолина сім'я вирощує за рік до 200 тис. бджіл і витрачає при цьому від 20 до 30 кг пилку (близько 1 га на 10 бджіл). На збирання пилку вилітає близько 30 % усіх льотних бджіл. Збираючи пилок з рослин, бджоли змочують його слиною. Складений у комірки, утрамбований і залитий медом пилок називається пергою. У перзі більша кількість цукру і молочної кислоти, її білок краще засвоюється. Особливо багато перги потрібно весною і в період росту сім'ї. На осінній і осінньо-зимовий період залишають на кожний вулик по 2 рамки з пергою. Якщо перги недостатньо, використовують пилок, заготовлений за допомогою пилкозбирачів. Останнім часом попит на квітковий пилок значно виріс як у нас, так і за рубежем. Його використовують, як цінний дієтичний продукт і лікувально-профілактичний засіб під час захворювань.
Лікар.
Прополіс – бджолиний клей - клейка смолиста, з приємним запахом речовина темного кольору з коричневим і зеленуватим відтінками, що її добувають бджоли з бруньок рослин, збагачена продуктами власного біосинтезу. Під час лежання твердне. Клей бджоли використовують для замазування щілин у вулику, зменшення льотка, надання міцності комірками. Ним бджоли також прикріплюють рамки, замуровують шкідників, що попали у вулик тощо.
Прополіс містить 50-55% прополісної смоли, 8-10% ефірних олій, близько 30% воску. Віск і смола у прополісі з'єднані бджолами механічно. До прополісу бджоли домішують пилок і секрет верхньощелепних залоз. Якісний прополіс без усяких домішок має вигляд слинної маси з блискучою поверхнею і запахом бруньок дерев. Колір його коричневий, бурий, зеленуватий, сірий. Смак гіркуватий, терпкий.
Прополіс широко використовується у медицині та ветеринарії. Він має антимікробну знеболюючу, стимулюючу дію, підвищує захисні сили організму, посилює протизапальний ефект, сприяє загоєнню ран. Застосування преапартів прополісу високоефективне при шлунково-кишкових захворювань, ураженні дихальних шляхів, шкірних покривів. У народній медицині ним здавна лікують незаживаючі рани тощо. Збирають прополіс під час усього пасічного сезону, зскрібаючи його стамескою під час огляду вулика. У період підготовки бджолами гнізда до зимівлі (серпень-вересень) від однієї сім'ї можна зібрати до 100г високоякісного прополісу.
Фармацевт.
Маточне молочко – секрет, який виділяється верхньо-щелепними і підглотковими залозами робочих бджіл. Вони годують цим секретом личинок робочих бджіл до триденного віку, а маток -протягом усього періоду їх розвитку. Маточне молочко має вигляд кисілеподібної маси білого кольору, дуже кисле на смак. Містить антибіотик герміцидин, завдяки якому у маточному молоці не розвиваються мікроорганізми.
За хімічним складом маточне молочко одне з найцінніших продуктів бджільництва, що містить 110 різних речовин: вітаміни групи В, амінокислоти, біологічно активні речовини, які за характером дії дуже близькі до біостимуляторів.
Виділяють маточне молочко бджоли найбільш інтенсивного в літній період.
Встановлено, що молочко поліпшує обмінні процеси в організмі людини, роботу серцево-судинної системи, органів кровообігу, нервової системи, захворювань; затримує розвиток деяких пухлин. На основі маточного молочка фармацевтична промисловість виробляє лікарські препарати.
Заготовляють маточне молочко на спеціальних пасіках за відпрацьованою технологією, що дає змогу господарствам значно підвищити рентабельність бджільництва.
Народний цілитель.
Бджолина отрута – дуже ефективний лікувальний засіб, який здавна застосовується народною медициною. У практику офіційної медицини препарати на основі бджолиної отрути ввійшли в 50-х роках двадцятого століття.
Отруту виділяють дві отруйні залози, що містяться в останніх сегментах черевця робочих бджіл. Отрута бджіл - це прозора, дуже густа рідина з характерним рідким запахом і пекучим гірким смаком.
Дія бджолиної отрути на організм людини різноманітна. Якщо організм не дуже чутливий до бджолиної отрути, ужалення десяти бджіл не спричинить значних розладів у ньому: з'являється тільки місцеве почервоніння, припухлість, пекучий біль, які через кілька годин зникають. Смертельна для людини дія отрути від п'ятисот і більше бджіл. Для осіб з підвищеною чутливістю до бджолиної отрути небезпечним для здоров'я може стати ужалення навіть однієї-двох бджіл. Застосовувати бджолину отруту можна лише під наглядом лікарів. Препарати з бджолиною отрутою ефективні при лікуванні нервової і серцево-судинної систем (радикуліту, невриту, гіпертонії, стенокардії тощо).
Останнім часом завдяки розробці спеціальних апаратів, які дають змогу відбирати отруту у бджіл за допомогою подразнення електричним струмом, не завдаючи їм шкоди, заготівля бджолиної отрути має промисловий характер. Ці роботи не шкодять основному медозбору, бо проводяться в осінній період.
Бджільництво відзначається великою різноманітністю використовуваних і дуже цінних для організму людини продуктів. Раціональне поєднання ефективного використання бджіл на запиленні сільськогосподарських культур з одержанням меду, воску, квіткового пилку, прополісу, маточного молочка, бджолиної отрути грунтується на ще не вичерпаних потенціальних можливостях бджолиної сім'ї. Останнім часом набуває поширення комплексне використання бджолиних сімей, що дає додаткові прибутки від них. Співвідношення виробництва різних продуктів на пасіках визначають з урахуванням розвитку сімей протягом сезону, можливостей кормової бази, спеціалізації галузі та інших факторів.
Виробництво продуктів бджільництва спеціального призначення та оцінка їхньої якості
Експерт.
У сучасних екологічних умовах у здоров'ї населення України спостерігається значне зниження імунітету. Для його корекції необхідно в раціоні харчування збільшити частку натуральних продуктів з високим вмістом біологічно активних речовин (БАР). Оптимальний шлях до вирішення цієї проблеми — це використання біологічно активних добавок (БАД).
В Україні розробка харчових добавок — це напрям, що тільки починає розвиватися. Донедавна наш ринок був насичений продукцією закордонних фірм. Першими препаратами з БАД в Україні з'явилися продукти американської фірми "Гербалайф", за ними — компанії А ОМ (США), "Вітамакс" та інші.
Продукція вітчизняних фірм практично не відрізняється від імпортної. Це добавки до їжі або продукти з додаванням БАР, які мають лікувально-профілактичну й оздоровчу дію. Однак є суттєва їх перевага над закордонними: вони розроблені з урахуванням специфіки регіонів України, місцевої сировини і в 1,2-1.9 разів дешевші від імпортних.
Продукти бджільництва — мед, маточне молочко, бджолине обніжжя, перга — помітно виділяються з-поміж інших натуральних продуктів насамперед високим вмістом біогогічно активних речовин і сполук, які знаходяться у збалансованому співвідношенні і з високою ефективністю засвоюються організмом, а також не мають шкідливих побічних дій. За ці властивості згідно із Законом України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” бджолопродукти віднесено до продуктів спеціального призначення, які мають лікувальні, дієтичні, лікувально-профілактичні, антиоксидантні, анаболічні та інші властивості і рекомендовано виробляти з них БАД з метою покращення і зміцнення імунітету населення. В останні роки велику увагу надають новому нетрадиційному продукту бджільництва личинкового походження, до якого відносять личинок відкритого бджолиного розплоду (личинок трутнів, бджолиних маток, робочих бджіл), а також личинок великої бджолиної вогнівки, як супутньому до бджільництва виду продукції. Личинка бджоли харчується і росте, накопичує в своєму тілі значний збалансований запас поживних речовин, які необхідні для росту та розвитку живого організму до стадії імаго, за дуже короткий термін (5-6 днів). Цей факт підштовхує до думки про те, що в тілі личинок підібрано комплекс біологічно активних сполук, які можна використати для повноцінного росту та розвитку будь-якого живого організму.
В Інституті бджільництва ім.П.І.Прокоповича проведено значну науково-дослідну роботу з розробки технології вирощування всіх видів бджолиних особин і личинок великої бджолиної вогнівки, визначено режим виготовлення біомас, їх транспортування і зберігання, а також розроблено технологію виготовлення порошків з біомас: Білар-1 (трутневих личинок). Білар-2 (маточних личинок), Білар-3 (личинок робочої бджоли), Гретавіск (личинок великої бджолиної вогнівки), а також затверджено Технічні умови України (ТУУ — на порошок з відкритого бджолиного розплоду "Білар і ТУУ — на біомасу великої бджолиної вогнівки).
Порошки Білар і Гретавіск пройшли доклінічні дослідження і встановлено, що вони (за даними Національного фармацевтичного університету) не токсичні, не патогенні, мають лікувально-профілактичні властивості, високу протитуберкульозну активність і надзвичайну імуномодулюючу дію. що стимулює Т-клітинні реакції імунітету й антитілопродуцентів селезінки.
Стандарт на терміни та визначення у бджільництві
Стандартизатор.
Інститут бджільництва ім. П.І.Прокоповича завершив розробку Державного стандарту України "Бджільництво. Терміни та визначення'" на заміну ДСТУ 2 154ч93. Стандарт охоплює вживані в сучасній українській, російській та англійській мовах терміни з бджільництва та низки суміжних наук —біології, зоології, генетики, фізіології та ботаніки, які мають без посереднє відношення до бджільництва. Стандарт містить назви основних ентомофільних культур, що трапляються на території України, найпоширеніших захворювань бджіл, біологічно активних сполук, що вхо-
дять до складу апіпродуктів та створених на їхній основі препаратів, і понять, що стосуються галузі.
Стандарт включає 8 розділів: загальні поняття, біологія бджіл, медоносна флора, розведення та утримання бджіл, хвороби бджіл, технологія продуктів бджільництва, апітерапія, пасічний інвентар та будівлі.
До розділу "Загальні поняття'' входять терміни, які характеризують бджільництво як галузь сільського господарства, що займається розведенням та утриманням бджіл для одержання меду, воску, бджолиного обніжжя, прополісу, маточного молочка та бджолиної отрути.
Розділ "Біологія бджоли" висвітлює особливості бджолиної сім'ї як біологічної і господарської одиниці, що складається із кількох десятків тисяч робочих бджіл, матки, трутнів, які мають загальне походження, турбується про потомство і точний розподіл- функцій між бджолами різних генерацій та вікових груп та відрізняється своїм фізіологічним станом. Кожен із членів бджолиної сім'ї не здатний самостійно існувати. Терміни, наведені в стандарті, характеризують розвиток бджолиної сім'ї, її анатомію, фізіологію, поведінку окремих особин, взаємозв'язок між ними. У розділі "Розведення та утримання бджіл" подано термінологію з племінної роботи, породного районування бджолиних сімей тощо. Особливу увагу приділено термінам з селекційної роботи та її форм.
Характеризуються методи виведення маток, їх осіменіння. Характеризуються терміни: порода, породна група, тип та лінія, зимостійкість, плодючість маток, сила сім'ї, методи розведення бджіл, види схрещування тощо.
У розділі "Медоносна флора" представлені рослини, які найбільш характерні для території України. Передусім це медо- та пилконоси. Основним резервом підвищення врожайності ентомофільних культур є запилення їх бджолами. А від потужності медоносної бази, її доступності для освоєння залежать напрям спеціалізації і прибутковість пасік.
Для сучасного бджільництва характерне багаторазове кочування пасік на медозбір, насичення їх на невеликій території, відновлення загиблих бджолиних сімей за рахунок стільникових та безстільникових пакетів, одержаних з різних пасік. За цих обставин складаються умови, що сприяють поширенню хвороб бджіл. У розділі "Технологія продуктів бджільництва" подано класифікацію, зберігання та характеристику якості продуктів бджільництва.
Одним із важливих є розділ "Апітерапія", в якому охарактеризовано використання продуктів бджільництва з лікувальною та профілактичною метою. Продукти бджільництва (бджолина отрута, прополіс, мед, маточне молочко, перга, віск, рутневий гомогенат) використовують у натуральному вигляді чи в суміші з рослинами, а також у вигляді фармакологічних препаратів з точним дозуванням діючої речовини, які випускаються у вигляді пігулок, мазей екстрактів, настоянок, свічок.У розділі "Пасічний інвентар і будівлі" описуються пристрої, інструменти, механізми та обладнання для проведення робіт у бджільництві, зокрема комплект для огляду бджіл, інвентарю, який використовують під час штучного виведення маток, навощуванні рамок, для відкачування меду та інвентарю загального призначення. Конкретизовано пристрій для навантаження та розвантажування бджолиних сімей, обладнання для одержання пилку, прополісу, маточного молочка та бджолиної отрути. Характеризуються технологічні лінії одержання і первинної переробки меду, воску та іншої продукції.
Створення цього Стандарту зумовлене відродженням української науки і культури, розвитком української мови, яка поповнюється новими лексичними одиницями та потребою нормалізації і стандартизації термінології, що використовується у бджільництві. Стандарт має стати своєрідним довідником для фахівців та осіб, які працюють у галузі.
Законодавчі документи
Юрист.
В сучасних умовах формування ринкових відносин, коли більшість бджологосподарств знаходиться у приватній власності, система організації бджільництва в Україні має такий вигляд. Головною зєднуючою ланкою між Міністерством аграрної політики, як державним організмом, і бджологосподарст -вами є Національна асоціація „Укрбджолопром”. Міністерство аграрної політики делегує частину своїх повноважень асоціації у питяннях розподілу коштів на виконання Загальнодержавної програми селекції в твариництві, а також щодо питань проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов”язані з племіними (генетичними) ресурсами, та ін.
Більшість пасічників є членами громадянської організації „Спілка пасічників України”. Наукове забезпечевання галузі здійснює Національний науковий центр „Інститут бджільництва ім. П.І.Прокоповича УААН” та спеціалізовані кафедри вищих навчальних закладів. Підготовка кадрів для галузі бджільництва проводиться в декількох вищих навчальних закладах сільсько-господарського спрямування, в чотирьох технікумах та 14середніх професійно-технічних училищах. Україна – член міжнародних організацій з бджільництва „Апімондія” та „Апіславія”. Вижливим законодавчим актом щодо функціонування галузі є прийнятий в лютому 2000 р. Закон України „Про бджільництво”
Закон України «Про бджільництво»
Учень 8.
Цей Закон регулює відносини щодо розведення, використання та охорони
бджіл, виробництва, заготівлі та переробки продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, інших видів запилювальної флори, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом.
Інструкція
щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл
Інструктор.
Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл розроблена відповідно до статті 12 Закону України “Про ветеринарну медицину”, Закону України “Про бджільництво”, Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1277 “Питання Державного департаменту ветеринарної медицини”, та з метою посилення заходів профілактики і боротьби з хворобами бджіл.
Ця Інструкція є обов’язковою для виконання всіма державними органами,
а також підприємствами, установами, організаціями незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності, посадовими особами та громадянами.
Примітка: Дана "Інструкція" є точною копією цього документу на сайті
Міністерства Аграрної політики станом на 02.01.2003 року.
Пожежна безпека на пасіці.
Про пожежну безпеку мають дбати всі, в тому числі й пасічники. Ніщо не горить так швидко, як просочені воском та прополісом вулики й рамки. Трапляються навіть людські жертви. Щоб не потрапити до їх числа читайте поради МНС.
Зразок статуту спілки пасічників.
Даний зразок є статутом діючої спілки пасічників м. Києва. Він може видозмінюватись в залежності від місцевих особливостей та цілей, які ставить перед собою товариство.
Проблеми бджільництва України потребують розв'язання
Пасічник.
Відомо, що з допомогою бджіл можна додатково одержати до третини врожаю ентомофільних культур, суттєво підвищити якість плодів. Продукція бджільництва сприяє оздоровленню нації.
Між тим, бджільництво України, бджолярі-трудівники не відчувають належної підтримки з боку держави. На виставку-ярмарок 2007 року в Експоцентрі України. з'їхалося багато бджолярів майже зі всіх регіонів України, привезли чудову продукцію бджільництва. Та реалізувати її вдалося дуже мало. Однією з причин цього була відсутність належної реклами про ярмарок і, зокрема, про продукцію бджільництва, низька купівельна спроможність основної маси населення. Тому більшість бджолярів поверталася додому в пригніченому стані та зробивши великі витрати на "кочівлю" з медом до Києва й у зворотному напрямку.
Чому ж так? Складається враження, що бджолярі залишені сам на сам зі своїми проблемами. А їх багато. Одна з головних — реалізація меду. Часто буває простіше одержати мед, ніж його реалізувати. Бджолярі намагаються його реалізувати будь-де. А можна ж на державному рівні організувати його заготівлю за прийнятними цінами (не нижче ніж 12-15 грн за 1 кг), з подальшим його фасуванням, переробкою та реалізацією, в томучислі за кордон. Натомість маємо перекупників, які пропонують бджолярам ціну по 4-5 грн за 1 кг меду. Заслуговують на увагу також ініціативи щодо створення кооперативів із заготівлі та реалізації продукції бджільництва силами колективів первинних товариств бджолярів. З'явилася також надія і у зв'язку з заснуванням Братства бджолярів України.
Максимально можливі зусилля щодо розвитку бджільництва України проводить Науковий центр "Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича" та його філіали. Вже давно пора, щоб цією справою займалася держава. А в Міністерстві аграрної політики (чи не занадто вже політики?) питаннями бджільництва, по суті, не займається ніхто. У складі Міністерства треба створити управління, а то і департамент бджільництва, які б безпосередньо займалися багатогранною роботою щодо розвитку бджільництва, з виділенням відповідних коштів з бюджету, адже вони окупляться сторицею.
Учень 9.
В Україні гостро постала проблема кормової бази бджільництва. З занепадом галузі тваринництва різко скоротилися посіви кормових культур (вони ж і медодаї), подорожчали паливно-мастильні матеріали, внаслідок чого організація кочівель пасік стає проблематичною. Хочеться кричати: зупиніть нищення медодайних кущів, дерев (акація біла, липа та ін.), в тому числі в полезахисних лісосмугах. Через недолугу практику спалювання стерні гине корисна мікрофлора, комахи, вигорає гумус, летять в повітря поживні речовини, горять лісосмуги, навіть дійшло вже до заповідного степу (Асканія Нова). Цей злочин слід зупинити назавжди, можливо з залученням Міністерства внутрішніх справ, правоохоронних органів.
Який же вихід щодо зміцнення кормової бази бджільництва в ситуації, що склалася? Це запровадження спеціальних сівозмін з набором медодаїв, що забезпечують безперервний конвеєр надходження нектару, розширення посівних площ під фацелією, бобовими, ріпаком, в тому числі в сумісних посівах тощо, освоєння непридатних для сільськогосподарського виробництва земель та інше. Не повинне стояти осторонь цієї проблеми і Міністерство лісового господарства. Подивіться на землю України-неньки з висоти польоту літака - 2-3 км. Перед вами жахлива картина: буквально мільйони гектарів земель еродовані - порізані ярами, балками, змивається гумус, втрачаються посівні площі. Такі землі слід негайно замінити перш за все медодайними культурами, у тому числі акацією (білою, жовтою, рожевою), липою, кленами тощо. Є ж чудовий приклад - заліснена Канівщина, яка дуже приваблива для бджолярів зі всієї України. Лісничі повинні розширювати площі розсадників та створювати нові для вирощування лісових культур, забезпечувати посадковим матеріалом бджолярів, їх первинні товариства. Останні також не повинні бути байдужими. Всі ми можемо виростити акацієві ліси, поліпшити кормову базу бджільництва за рахунок колективних внесків на придбання необхідного посівного матеріалу, його посіву, заліснення еродованих земель тощо. Повчальний досвід у цій справі мають бджолярі Чернігівщини.
Відомо, що майбутнє пасічництва України - у створенні великих спеціалізованих пасік, ферм з високим рівнем механізації виробничих процесів, впровадження прогресивних технологій, в тому числі з використанням зарубіжного досвіду і на цій основі збільшення виробництва та здешевлення продукції бджільництва, підвищення рівня рентабельності. Пасіки промислового типу повинні бути створені в кожному районі, а елементи відпрацьованих технологій з врахуванням зональних особливостей - впроваджуватися і в практику бджолярів-любителів.
Учень 10.
Гострою є проблема забезпечення бджолярів спеціальною літературою. Держава дуже мало виділяє коштів на її видавництво.
Слід значно розширити мережу закладів з підготовки фахівців з бджільництв, залучати молодь до опанування благородною професією бджоляра.
Настала пора вдосконалити і роботу нашої служби ветеринарної медицини, яка вже тепер заслуговує високої оцінки. Йдеться про профілактику щодо виникнення та поширення захворювань бджіл. Згадаймо розлогі статті в спеціальній літературі після загибелі в Україні третини бджолиних сімей, в яких проаналізовані причини цієї трагедії та можливі заходи, які могли б цьому запобігти. На мій погляд, службою ветеринарної медицини під контроль повинні бути взяті всі пасіки України. В кожному районі через місцеву пресу повинні друкуватися бюлетені щодо стану бджолиних сімей, поради бджолярам щодо проведення профілактичних заходів з оздоровлення бджолиних сімей залежно від епізоотичної ситуації, стану погоди тощо. Бджолярам повинна надаватися практична допомога за окрему плату.
Племінна робота у бджільництві повинна мати надійне державне фінансування. Адже відомо, що за інших різних умов успіх справи у бджільництві на 90% залежить від якості матки, вона повинна бути племінною.
Не розв'язується питання щодо стимулювання пасічників за організацію запилення ентомофільних культур. Гостро постала проблема щодо контролю за якістю продукції бджільництва, попередження потрапляння антибіотиків у мед, фальсифікації продуктів бджільництва.
Вже давно настала пора організації належної реклами продукції бджільництва на радіо, телебаченні, у періодичній пресі. Адже йдеться про здоров'я нації.
Слід відновити практику відпуску бджолярам цукру для підгодівлі бджіл за зниженими цінами. Нині ж допомога бджолярам є недостатньою, вона символічна.
Тут зазначено лише головні проблеми бджільництва, розв'язання яких сприятиме його розвитку, зростанню виробництва, здешевленню, а отже й доступності продукції бджільництва для кожної родини, зростанню благополуччя населення та віри у краще майбуття.
Про ринки збуту медопродукцій треба дбати
Менеджер.
Cселяни кажуть, що гірше за неврожай може бути тільки великий врожай. Після двох врожайних на мед років пасічники України переконались у справедливості цих слів. Але проблему збуту меду одними словами не розв'язати. На півдні України оптова ціна на мед впала до чотирьох гривень за кілограм і навіть за таку ціну його важко продати. Якщо проблема розширення ринку збуту бджолопро-дукції не буде вирішена, то найближчим часом кількість пасічників бджолосімей значно зменшиться. А це нікому не вигідно — ні пасічникам, ні державі. Молдова, наприклад, щороку запрошує контролюючу комісію й експортує мед до Євросоюзу, а Україна цього не робить. А дарма.
Значним внутрішнім резервом для нашої країни може стати і виробництво медового вина, яке процвітає в усіх країнах Європи, крім України. Для виробництва такого вина придатний мед з підвищеною вологістю та темні сорти, тобто — найбільш проблемні для збуту сорти меду. Зараз склалися винятково сприятливі умови для започаткування цього перспективного бізнесу. Потрібна лише добра воля людей із відповідними владними повноваженнями та річний кредит до п'ятисот тисяч гривень.
|