76 Еволюція управлінської думки цифічні проблеми і особливі методи їх дослідження та вирішення. Об'єкт


Назва76 Еволюція управлінської думки цифічні проблеми і особливі методи їх дослідження та вирішення. Об'єкт
Сторінка5/6
Дата13.03.2013
Розмір0.81 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   2   3   4   5   6

I. 1917—1921 рр. Розпочався він після повалення в Росії Тимчасового уряду, коли перед більшовиками постало завдання побудови принципово нового суспільства. Ні Ленін, ні його однодумці не мали чіткої програми державного устрою та системи організації управління економікою. Ці питання досліджувалися Леніним лише побічно у праці «Держава і революція» (1917), у якій він розглядав організацію управління виробництвом на засадах самоврядування робітників. Очевидно, що більшовики не були впевнені у своїх можливостях здобути владу, тому серйозно не займалися проблемами майбутньої системи управління виробництвом.

Після жовтневих подій 1917 р. більшовики усвідомили необхідність теоретичного обґрунтування побудови нового соціального устрою. У цей період Ленін написав багато праць, у яких обстоював ідеї як професійного управління, так і самоврядування. Така суперечність зумовлена двома причинами. Перша полягає в непослідовному ставленні до управління К. Маркса і Ф. Енгельса, які захищають то авторитаризм, то самоврядування. Друга є наслідком суперечності між утопічно-соціалістичними уявленнями про самоврядування як суспільний ідеал і реальною дійсністю, яка потребувала професіоналізму в практиці управління. Ленін намагався примирити протиріччя, поєднуючи професійне управління з непрофесійним контролем за ним.

II. 19211928 рр. Хоч теоретико-методологічні дослідження майже не розвивалися, однак у цей період були закладені основи радянської управлінської науки. З одного боку, громадянська війна, занепад господарської діяльності орієнтували економічну думку на негайне вирішен-

Зародження та розвиток наукових досліджень менеджменту в Україні 119

ня практичних питань: нормування трудових операцій, запровадження хронометражу, організацію робочих місць тощо. З іншого — недостатній досвід управління ще не міг бути основою для всебічних теоретичних узагальнень. Це спонукало вивчення досвіду зарубіжної теорії, пошук фактичного матеріалу для теоретичних узагальнень.

У 1921 — 1928 рр. проблемами управління економікою активно займалися радянські партійно-державні діячі та вчені: Михайло Васильович Фрунзе (1885—1925), Сергій Миронович Кіров (Костріков) (1886—1934), Фелікс Едмун-дович Дзержинський (1877—1926), Омелян Михайлович Ярославський (Губельман Міней Ізраїльович) (1878—1943), Валеріан Володимирович Куйбишев (1888—1935), Григорій Костянтинович Орджонікідзе (Серго) (1886—1937), Гліб Максиміліанович Кржижановський (1872—1959), Станіслав Густавович Струмілін (Струмілло-Петрашкевич) (1877—1974), Петро Олексійович Богданов (1882—1939), Олексій Капітонович Гастєв (1882—1941), Платон Михайлович Керженцев (Лебедєв) (1881—1940), Єлисей Федорович Розмирович (1886—1953), Володимир Михайлович Мя-сищев (1902—1978).

У цей період управлінська наука формувалася як наука про управління суспільним виробництвом загалом. Значна увага приділялася ролі держави в цьому процесі. Саме тоді було закладено основи форм і методів державного централізованого управління економікою.

На початку 20-х років в СРСР було розпочато активне розроблення аспектів теорії Тейлора, пов'язаних з науковою організацією праці (НОП). Знання про НОП і управління нагромаджувалися інтенсивно. В січні 1921 р. в Москві відбулася Перша Всеросійська ініціативна конференція з наукової організації праці і виробництва, організатором якої був Народний комісаріат шляхів сполучення. Однак питання, що обговорювалися на ній, виходили далеко за проблеми транспорту. Вони стосувалися організації праці, господарської планомірності, ставлення до тейлоризму та ін. Конференція дала відчутний поштовх розвитку управлінської думки. Навколо О. Гастєва, П. Керженцева, М. Віт-ке, Є. Розмировича почали формуватися наукові школи управління, які перейшли від вивчення праць зарубіжних вчених до власних позитивних теоретичних побудов.

Дослідження і рекомендації з НОП в СРСР передусім пов'язані з діяльністю О. Гастєва, який у 1920 р. організував у Москві Центральний інститут праці (ЦІП) і керував ним до 1938 р. Розроблена колективом ЦІП концепція тру-

120

Еволюція управлінської думки

дових установок охоплювала три головні, взаємопов яза-ні напрями: теорію трудових рухів у виробничих процесах і організацію робочого місця, методику раціонального виробничого навчання, теорію управлінських процесів. Вона стосувалася техніки і технології, біології, психофізіології, економіки, історії, педагогіки, основи кібернетики, інженерної психології, ергономіки, праксеології. Самі автори називали свою концепцію технобіосоціальною.

На відміну від Тейлора, який досліджував різноманітні аспекти організації роботи цеху і підприємства, у ЦІП досліджували окреме робоче місце і на його основі моделювали раціональну організацію цеху, підприємства тощо. Схема наукового пошуку вибудовувалася від мікроаналізу рухів, прийомів, операцій, здійснюваних працівником на робочому місці, до макроаналізу підприємства.

Дослідження супроводжувалися пошуками методів активізації здібностей працівника. Гастєв і його колеги розробили спеціальну методику виробничого навчання, яка стала стрижнем техносоціальної концепції ЦІП.

У 1924 р. в ЦІП було сформульовано установочний (інженерний) метод навчання з найсуворішим дозуванням знань. Він давав змогу за три-шість місяців підготувати висококваліфікованого робітника, тоді як у школах ФЗН для цього було потрібно три-чотири роки.

Наукові дослідження проблем управління в Україні у цей період пов'язані з діяльністю засновника і директора Харківського Всеукраїнського інституту праці (ХВІП) Федора Романовича Дунаєвського (1887—1960). Він обґрунтував концепцію адміністративної ємкості, розглядаючи її як здатність керувати великою кількістю осіб. Концепція передбачала подолання проблем, які є наслідком розростання проміжної ланки між центральними органами і низовими адміністраторами, зумовленого ускладненням суспільного виробництва. Таке розростання призводило до появи між центром і периферією інформаційного вакууму. Цю проблему можна вирішити прискіпливим добором персоналу, його підготовкою, новими методами планування і стимулювання та розширенням межі «адміністративної ємкості» за допомогою техніки.

Ф. Дунаєвський та його учні обґрунтували концепцію особливої управлінської науки — організаційної технології. Це одна з перших концепцій, яка передбачає вивчення управління як самостійної науки чи системи наук. Також вони розробили методику професійного відбору та оптимальної розстановки людей.

Зародження та розвиток наукових досліджень менеджменту в Україні 121

Видатний український учений Володимир Якович Під-гаєцький одним із перших розмежував поняття «наукова організація праці та управління» і «наука організації і управління», плідно займався проблемами спонукання працівників до високопродуктивної праці.

Після II Всесоюзної конференції з НОП було опубліковано багато робіт з проблем раціоналізації, розгорнулися гарячі дискусії, в яких відчутним було намагання інтерпретувати раціоналізацію як широке поняття, що охоплює сферу організації праці та управління виробництвом, або тлумачити її як процеси будівництва нових підприємств і переоснащення діючих найновішими машинами та обладнанням. Сформувався теоретичний напрям «виробниче трактування управлінських процесів», який домінував у радянській науці протягом 1924—1930 рр. В основу його було покладено положення про наявність спільних рис у виробничому й управлінському процесах. Прихильники цього напряму розуміли управління як технічний процес організації праці на виробництві чи в адміністративних органах, який здійснює певна категорія осіб за допомогою технічних прийомів над сукупністю людей і речей. Цей процес, що утворюється із розпорядницьких, наглядових, контролюючих, регулюючих дій, вони не відрізняли від власне виробничого.

III. 1929—1945 рр. На цьому етапі зусилля управлінської науки було в основному спрямовано на розв'язання прикладних проблем виробництва, передусім машинобудівної та інших галузей важкої промисловості. Відповідно, окреслилися провідні напрями досліджень: теорія соціалістичної організації виробництва, методи і форми організації виробництва на підприємствах, у тому числі проблеми внутрізаводського планування, диспетчеризації і обліку виробництва; організації первинних виробничих ланок — робочих місць, дільниць, цехів, обслуговуючих господарств і т. д. Однак запроваджене Сталіним жорстке централізоване управління не допускало несанкціонованих ним теоретичних побудов. Це спричинило репресії щодо багатьох учених.

Було визнано самостійним об'єктом досліджень економічні, організаційно-розпорядчі та соціально-психологічні методи управління.

VI. 19461965 рр. Ознаменований різкими змінами в управлінні народним господарством країни після смерті Сталіна в 1953 р. Вони були пов'язані з посиленням матеріального стимулювання, вдосконаленням оплати праці,

122

Еволюція управлінської думки

задіянням товарно-грошових важелів, упорядкуванням цін, особливо в сільському господарстві. У період «хру-щовської відлиги» пошуки концентрувалися на формуванні нових засад функціонування і взаємодії державних органів управління шляхом переходу до територіальної і територіально-галузевої системи управління. У 1957 р. було ліквідовано багато міністерств, а підприємствами стали управляти ради народного господарства. Однак фундаментальні основи системи збереглися, внаслідок чого поглибилося адміністрування, зріс управлінський апарат, низові кадри не могли самостійно управляти. Зусилля вчених, які досліджували проблеми управління, було зосереджено на обґрунтуванні моделей удосконалення соціалістичної системи господарювання. Це вилилося в концепцію економічної реформи в народному господарстві СРСР, розпочату в 1965 р.

Значний інтерес викликали зарубіжні розробки дослідження операцій. Впроваджувалася «математизація» наукових досліджень, в основному для розроблення варіантів планових завдань.

В Україні подібними дослідженнями займалися Віктор Михайлович Глушков (1923—1982), Володимир Григорович Чумаченко (нар. 1925) та ін. Інститут кібернетики АН УРСР, створений В. Глушковим, став світовим лідером наукових пошуків у галузі обчислювальної техніки та її застосування. Однак спроби застосувати методи дослідження операцій в умовах соціалістичної економіки не завжди були успішними, оскільки моделювання суб'єктивних моментів, характерних для функціонування адміністративно-командної економіки, було неможливе.

V. 1965—1975 рр. Особливість його зумовлена спробою здійснити реформу в народному господарстві, посиленням ролі економічних методів управління шляхом підвищення наукового рівня планування, вдосконалення економічного стимулювання на засадах розширення прав і господарської самостійності підприємств, поліпшення матеріального стимулювання працівників. Основою реформи мало стати запровадження господарського розрахунку підприємств, елементи якого використовували ще в 30-ті роки. Нова модель госпрозрахунку передбачала зменшення кількості централізовано планованих показників, забезпечення умов для самостійного вдосконалення виробництва і управління, підвищення ролі прибутку як мети діяльності і оцінного показника роботи підприємств. Обмежувалося безповоротне фінансування державою капі-

Зародження та розвиток наукових досліджень менеджменту в Україні 123

тальних вкладень, розширювалися кредитні засади їх фінансування. Розробляли повну, часткову, бригадну й інші форми госпрозрахунку. Підприємствам дозволили створювати нові фонди економічного і матеріального стимулювання: фонд розвитку науки і техніки, фонд соціального розвитку, фонд заробітної плати і матеріального стимулювання. Основою нормативних документів були сформульвані в 30-ті роки ідеї програмно-цільового управління. Було оголошено про розроблення і здійснення комплексних цільових програм: продовольчої, скорочення витрат живої праці, житлового забезпечення населення та ін.

Проводили наукові конференції, друкували багато різноманітних видань з проблем економічної реформи. Однак усі ці процеси не торкалися корінних засад соціально-економічної системи. В результаті реформа провалилася, а в економіці заявили про себе кризові явища, які призвели згодом до розвалу Союзу.

З-поміж українських учених найбільший внесок у розвиток української науки зробив В. Глушков. Взявши за основу свою теорію інформаційних бар'єрів, він обґрунтовував ідею безпаперової технології в управлінні. У цей час активно публікувалися праці В. Терещенка, які містять теоретичні засади і практичний досвід управління в умовах ринку, але здебільшого вони були лише предметом наукового вивчення, а інколи — голослівної критики.

У 1970—1975 рр. в Україні в Інституті економіки Академії наук почала діяти наукова школа з проблем системного підходу до управління. У Львові заявив про себе колектив філії Інституту економіки (нині Інститут регіональних досліджень НАН).

VI. 19751984 рр. У тогочасній суспільній думці почали визрівати ідеї про необхідність радикальної зміни економічних відносин. У 1975—1980 рр. такі міркування висловлювали Л. Абалкін (нар. 1930), А. Аганбегян (нар. 1932), І. Бунич (нар. 1929) та ін. Як реалії тогочасного економічного буття називались інфляція, падіння темпів економічного розвитку, приховане безробіття, тіньова економіка та ін. Правда, в Україні, де контроль партійно-державних і репресивних органів був значно сильнішим, такі теми публічно не обговорювалися.

Зміни були започатковані в 1985 р., після приходу до влади М. Горбачова, який висунув ідею перебудови соціально-економічної системи та управління економікою. Розпочалися активні спроби перебудувати роботу виробничих підприємств, запровадити нові моделі управління.

124

Еволюція управлінської думки

У розробленні теоретичних основ реформування економіки СРСР брали участь й українські вчені: О. Алимов, О. Амо-ша, О. Білорус, А. Войчак, П. Гайдуцький, В. Голіков, А. Кредісов, О. Кузьмін, І. Лукінов, М. Мартиненко, Й. Петрович, І. Тивончук, Д. Черваньов, А.Чухно та ін. Вони досліджували проблеми госпрозрахунку, економічного і соціального планування, мистецтва управління та ін.

У 1985—1990 рр. здійснювався інтенсивний пошук нових пріоритетів у реформуванні економіки і управління. Якщо спершу запроваджували моделі госпрозрахунку на підприємствах, то в 1989 р. актуальною стала ідея територіального госпрозрахунку на всіх рівнях управління, а невдовзі була усвідомлена необхідність ринкових відносин у народному господарстві СРСР. Здійсненню реформ завадила спроба військово-політичного путчу (1991 р.), який призвів до остаточного розвалу СРСР.

Управління організаціями соціалістичного типу протягом десятиліть пристосовувалося до вимог адміністратив-но-командної системи. Після проголошення незалежності в Україні почали здійснювати ринкові реформи. Успадковані від соціалізму виробничо-господарські організації не вписувалися в нову систему цінностей, що призвело до кризових явищ в економіці, наслідки яких відчутні й донині.

Системи управління вітчизняними виробничо-господарськими організаціями перебувають на стадії становлення, відображаючи радикальні соціальні зміни у суспільстві. Хибним є твердження про відсутність в Україні теорії управління і внаслідок цього низьку ефективність практики управління українськими підприємствами. Ще наприкінці XIX — на початку XX ст. в Україні виникли потужні управлінські школи, наукові досягнення яких були визнані світовою науковою громадськістю, оскільки в багатьох аспектах випереджували свій час. У радянські часи в Україні теж глибоко досліджувалася управлінська проблематика, визрівали наукові таланти, напрацювання яких цінні і для сьогодення.

Напрями наукового формування сучасної вітчизняної моделі менеджменту

Вітчизняні науковці вважають управління прикладною наукою, оскільки вона безпосередньо впливає на вирішення практичних завдань, пов'язаних із підвищенням ефективності управління й виробництва. Аналогічної думки дотримується і багато зарубіжних авторів. Так, французькі дослідники Д. Ру і Д. Сульє пишуть, що однією з

Зародження та розвиток наукових досліджень менеджменту в Україні 125

характерних рис теорії управління є прагнення конкретного результату.

Сучасна вітчизняна наука опинилася перед необхідністю переоцінити деякі теоретичні уявлення і концепції минулого, осмислити масштабні проблеми економіки і управління на етапі переходу до ринку, відмовитися від певних схем, критично оцінити зарубіжний досвід менеджменту.

Відповідно теорія менеджменту повинна органічно поєднати критично осмислені напрацьовані знання з раціональними елементами зарубіжної науки управління. Нові реалії потребують цілісної, збалансованої концепції управління суспільним виробництвом як надійного чинника економічних і соціальних змін у суспільстві.

До проблем, які потребують глибокого наукового аналізу, належать:

— загальні закономірності становлення і розвитку управління в умовах перехідної економіки;

— розроблення моделі управління економікою загалом та її ланками в умовах утвердження і стабілізації ринкових відносин в Україні;

— структурно-функціональне обґрунтування організаційної побудови підприємств;

— створення механізму взаємодії держави і підприємницьких організацій;

— формування нової системи функцій і методів управління;

— розроблення засад стратегічного управління;

— дослідження механізмів ефективного поточного управління трудовими, матеріальними і фінансовими ресурсами виробництва;

— розроблення сучасної технології управління, становлення логістичних систем управління матеріальними потоками та ін.

Розвиток теорії управління не є дзеркальним відображенням процесу розвитку систем управління, а відбувається шляхом активних зворотних зв'язків. Поява прогресивних уявлень та ідей повинна освітлювати шлях практиці керівництва, сприяти розробленню ефективного механізму управління.

Тривалий час вітчизняна управлінська наука була описовою, розвивалася вслід за практикою. На нинішньому етапі вона повинна випереджати практику, визначаючи способи ефективного управління господарюючими суб'єктами як на шляху до ринку, так і в процесі стабілізації ринкових відносин.

Правда, пошуки вітчизняних учених поки що концентруються на аналізі світових наукових досягнень, розроб-

126

Еволюція управлінської думки

Зародження та розвиток наукових досліджень менеджменту в Україні 127

ленні методології наукових досліджень процесів управління, узагальненні досвіду економічно розвинутих країн. Водночас вони одностайні у визнанні необхідності формувати українську модель менеджменту, синтезуючи раціональні елементи зарубіжної науки управління з актуальними напрацюваннями вітчизняних вчених.

Теоретичні пошуки вітчизняного менеджменту повинні розгортатися в контексті функціонування організацій як особливих соціальних утворень незалежно від їх галузевої належності і предметної сфери діяльності.

Вітчизняні дослідники завжди прагнули до упорядкування, систематизації та узагальнення теоретичних положень науки управління і її теоретичної основи — системи категорій. Однак багато з них потребують перегляду у зв'язку зі зміною соціально-економічних умов функціонування організацій. Запозичення системи категорій зарубіжної науки менеджменту не завжди виправдане, оскільки зарубіжні дослідники нерідко користуються різними дефініціями для опису однорідних явищ, ускладнюючи розуміння та використання теоретичних побудов практиками-управлінцями. Найраціональнішим за таких обставин є синтез категорійного апарату вітчизняної та зарубіжної науки управління на основі критичного аналізу відповідних категорій, узагальнення соціально-економічних процесів, які відбуваються в управлінні вітчизняними організаціями (рис. 2.3).




























Вітчизняна наука менеджменту







Категорії




Методи досліджень




Система знань













про суспільство







Напрацьовані










Запозичені




і











































Предмет
















досліджень








































Практика діяльності



















організацій








Рис. 2.3. Схема формування системи категорій вітчизняної науки менеджменту організацій

Центральною у системі категорій науки менеджменту є «організація». Навколо неї групуються категорії «закономірності менеджменту», «принципи менеджменту», «функції менеджменту», «методи менеджменту», «ефективність менеджменту», створюючи теоретичну основу науки менеджменту (рис. 2.4).

Закономірності менеджменту

Ефективність менеджменту



І Організація!

Принципи менеджменту

Методи менеджменту

Функції менеджменту

Рис. 2.4. Взаємозв'язок основних категорій теорії менеджменту організацій

Кожна з цих категорій є фундаментальною і вимагає глибоких наукових досліджень та обґрунтувань, перевірки практикою управління діяльністю суб'єктів ринкового господарювання в Україні. Тільки після цього вони можуть стати надійною теоретичною базою ефективної діяльності вітчизняних підприємців і менеджерів.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Еволюція управлінської думки
Усвідомлення цілей, внесення моменту істини — лейтмотив книги. Певною мірою він зашифрований в одному з афоризмів Д. Фуллера: «Важливо,...
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Медичні факультети
...
1. Об’єкт та предмет соціології громадської думки Сучасний стан досліджень...
У науковій літературі підкреслюється, що соціологічний підхід до вивчення громадської думки має базуватися як на розумінні її структурного...
Тема Сутність педагогічного дослідження
На практиці, як правило, дослідник використовує як теоретичні, так і емпіричні методи дослідження. Таке дослідження прийнято називати...
Практичні заняття, їх тематика та обсяг
Методи дослідження спілкування та міжособистісної взаємодії. Вивчення особистісно-комунікативних властивостей. Методика діагностики...
Суддівство конкурсу проводиться
Відображення пошуково-дослідницької роботи чітко поставлено мету, визначено об’єкт, його пізнавальне значення та методи дослідження,...
«Попередження та вирішення конфліктів в освітніх організаціях» Мета
Мета: актуалізація знань про прийоми та методи вирішення конфлікту, відпрацьовування практичних навичок та умінь розв’язання конфліктних...
Методи політології
Сучасна політологія використовує різнобічні теоретичні, філософські, загальнологічні та емпіричні методи дослідження
Тема Вступ до економічної теорії Тема Економічні цілі і проблеми...
Зародження економіко-теоретичних знань. Економіка як об'єкт вивчення економічної теорії. Загальні засади економічного розвитку. Мікроекономіка....
Закон і норма в державному управлінні
НДР студента є закінченою творчу роботу, з обов'язковою постановкою цілей і завдань дослідження, виявлення проблеми і шляхів її вирішення....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка