1. Методи бухгал­терського обліку, його основні еле­менти


Скачати 1.12 Mb.
Назва 1. Методи бухгал­терського обліку, його основні еле­менти
Сторінка 7/9
Дата 19.04.2013
Розмір 1.12 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Бухгалтерія > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Збільшення СК ТОВ допускається після внесення всіма учасниками внесків в повному обсязі у випадках:

  • надходження додаткових внесків;

  • направленням нерозподіленого прибутку;

  • за рахунок дивідендів, що підлягають виплаті учасникам;

  • внесків інших учасників, які вступають до ТОВ.

Зміни розміру ВК відноситься до компетенції загальних зборів ТОВ. Рішення ТОВ щодо змін в ВК набирає чинності від дня внесення цих змін до державного реєстру. В обліку будуть мати місце такі операції:


№ п/п

Назва операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

Зміни розміру ВК







1.1

1. на суму зменшення розміру ВК

40

46

1.2

2. на суму збільшення розміру ВК

46

40

2

У випадку виходу учасника з ТОВ йому виплачується

40

672

2.1

сума його внеску до ВК







672

«Розрахунки по іншим виплатам»

10,20,30,31

2.2

вартість частини майна товариства, пропорційна його частці в ВК

443

672

2.3

частина прибутку, одержаного товариством в поточному році до моменту виходу з товариства

443

«Прибуток використаний в звітному періоді»

671

«Розрахунки по нарахованим дивідендам».

Акціонерні товариства відповідно до Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу можуть змінювати (чи збільшувати зменшувати) розмір свого статутного капіталу, за умови , якщо раніше випущені акції цілком оплачені по вартості не нижче номінальної. Зміни статутного капіталу регулюються Положенням про порядок збільшення (змен­шення) розміру статутного фонду акціонерного товариства, затвердженим рішенням Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.04.1998 р. № 44.

Збільшення статутного капіталу може здійснюватись шляхом:

  • випуску нових акцій

  • обміну облігацій на акції

  • збільшення номінальної вартості акцій.

При збільшенні кількості акцій встановленої номінальної вартості, підписка на додатково випущені акції проводиться у тому ж порядку, що і на акції першої емісії, а статутний капітал збільшується за рахунок:



п/п

Назва операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

додаткових внесків учасників — в обліку буде відображено ана­логічно операціям формування статутного капіталу

46

40

1.1

реінвестування прибутку

443

40

1.2










1.3

нарахованих дивідендів — у випадку, коли прийняте рішення про виплату дивідендів акціями

671

40

2.

Зменшення статутного капіталу АТ може здійсню­ватись шляхом:

зменшення номінальної вартості акцій

40

672

2.1

Таке зменшення має бути компенсоване акціонерам

672

30,31

2.2

або зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом ви­купу їх у власників з метою анулювання

451

31

40

451.

Зменшення статутного капіталу за рахунок зменшення номінальної вартості акцій відображається в обліку:

При цьому реєстрація випуску акцій і інформації про їхню емісію при зменшенні статутного капіталу акціонерного товариства повинна бути здійснена відповідно до вимог наступних нормативних документів:

24.Поняття, визнання, класифікація та оцінка зобов’язань.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання регламентовано П(С)БО 11 «Зобов’язання».

Зобов'язання виникають унаслідок здійснення підприємством господарських операцій, пов'язаних з отриманням кредитів, а також товарів і послуг з відстроченням платежу. Цивільно-правовими сторонами під час виникнення зобов’язань є:

1. Суб'єкти зобов'язання - фізичні і юридичні особи:

  • кредитор - особа, якій належить право вимоги;

  • боржник - особа, яка несе обов'язок, що відповідає праву вимоги кредитора.

2. Об'єктами зобов'язання є те, на що спрямовані права й обов'язки суб'єктів. Так, кредитор має право вимагати від боржника, а боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші.

Зміст зобов'язання становлять права, вимоги кредитора й обов'язки боржника.

Виникнення зобов’язання здійснюється шляхом:

1) передачі майна:

• у власність на підставі договорів купівлі-продажу, міни, дарування, поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, позики, довічного утримання;

• у тимчасове користування на підставі договорів майнового найму, найму житлового приміщення, безоплатного користування майном;

2) виконання робіт на підставі замовлення чи договорів про спільну діяльність або підряду;

3) надання послуг на підставі договорів перевезення, страхування, доручення, комісії;

4) сплати грошей на підставі договорів позики, кредитних договорів, договорів банківського вкладу і банківського рахунка;

5) відшкодування втрат, заподіяних у результаті протиправних дій

6) повернення безпідставно придбаного майна.

Договори, угоди, контракти - основні документи, що передбачають права й обов'язки сторін. Вони є підставами виникнення зобов'язань.

Момент виникнення зобов'язання відображується двома аспектами:

1) Юридичний аспект: у момент підписання угоди на поставку товарів або отримання послуг виникає юридичне зобов'язання, суть якого полягає в тому, що воно підлягає виконанню у майбутньому

2) Бухгалтерський аспект: момент одержання прав використання товарів і послуг виникає заборгованість, після чого в обліку реєструється зобов'язання. Невиконання укладеної угоди призводе до штрафних санкцій, заборгованість за якими відображається в обліку.

Зобов'язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зобов'язання визнається і відображається у бухгалтерському обліку за умови, що:

  • його оцінка може бути достовірно визначена

  • існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Строк погашення зобов’язання термін протягом якого повинно бути погашено зобов’язання. З метою визнання, класифікації та оцінки у бухгалтерському обліку розрізняють:

  • термін з моменту виникнення зобов’язання до моменту погашення;

  • термін з дати складання фінансової звітності до дати погашення.

Зобов'язання (залежно від порядку визначення суми):

  1. Реальні зобов'язання виникають на основі договору, контракту, одержа­ного рахунка. Як правило, сума заборгованості по них є конкретною, вона відома і прямо вказується у відповідних документах або розраховується на підставі встановлених правил (ставок, норм, тарифів тощо).

2. Потенційні зобов'язання, сума платежу за якими залежить від подальших подій і визнається за умови, що вона може бути виміряна з певною мірою достовірності та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Погашення (анулювання) зобов'язання може здійснюватися шляхом:

  • сплати кредиторові грошових коштів;

  • відвантаження готової продукції, товарів або надання послуг у рахунок одержаного авансу від покупця або у порядку заліку заборгованості;

  • переведення зобов'язань у корпоративні права, які належать кредитору (елементи капіталу) тощо;

  • заміни одного зобов’язання на інше.

У фінансовій звітності зобов’язання оцінюють наступним чином:

1) Довгострокові – за теперішньою вартістю – дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка буде потрібна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

2) Поточні – за сумою погашення – недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства – номінальна сума боргу (основна частина боргу)

3) Забезпечення зобов’язань - аналітична або експертна оцінка.

4) Непередбачені обставини - облікова оцінка.

5) Доходи майбутніх періодів - облікова оцінка.

25.Облік заборгованості, забезпеченої векселями.
Вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настан­ня строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Згідно ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.01р. №2374-ІІІ векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого Закону «Про переказні векселі та прості векселі», і не можуть бути переведені у бездокументарну форму.

Вексель підписується:

- від імені юридичних осіб – власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою;

- від імені фізичних осіб – власноручно зазначеною фізичною особою або уповноваженою нею особою. Підпис скріплюється печаткою (у разі її наявності).

Документ у якому відсутній будь-який з реквізитів не має сили простого або переказного векселя, за винятком таких випадків:

а) вексель, строк платежу по якому не вказано, розглядається як такий, що підлягає оплаті по пред’явленні;

б) при відсутності особливого зазначення місця, позначене поруч з найменуванням платника (місце складанні документа – для простого векселя), вважається місцем платежу і одночасно місцем проживання платника (векселедавця – для простого векселя)

в) вексель, в якому не вказано місце його складання, визнається підписаним у місці, позначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Простий вексель – це зобов’язання векселедавця сплатити при настанні строку певну суму грошей держателю векселя. Знаходиться простий вексель у кредитора. Різниця між простим та переказним векселем полягає у тому, що простий вексель передбачає 2 сторони:

  • боржник (векселедавець);

  • кредитор (векселедержатель) або одержувач платежу.

Переказний вексель (трата) це письмовий наказ векселедавця (трасанта), адресований платнику (трасату), про сплату вказаної у векселі суми грошей третій особі, - першому держателю векселя (ремітенту). Видача векселя за рахунок третьої особи – традиційний варіант, коли трасант, трасат і ремітент у переказному векселі – три різні особи, але перші два можуть інколи збігатися в одній особі.

Видавати вексе­лі можна тільки для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари.

Вексель – це один із варіантів юридичного виразу кредиту, тому існує можливість введення умови про нарахування відсотків за користування кредитом. Відсоткову ставку необхідно вказувати у самому векселі, інакше умова про відсотки вважатиметься ненаписаною.

На практиці більшість підприємств України працює з короткостроковими векселями. Облік розрахунків за заборгованістю постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за одержані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на яку підприємством видані векселі ведеться на рахунку 62 “Короткострокові векселі видані”.

Рахунок 62 “Короткострокові векселі видані” має такі субрахунки:

621 “Короткострокові векселі, видані в національній валюті”

  1. “Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті”

За кредитом рахунку 62 “Короткострокові векселі видані” відображається видача векселів в забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників та інших кредиторів та в забезпечення інших операцій, за дебетом – погашення заборгованості за виданими векселями, її списання тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним векселем та за строками їх погашення.

Облік операцій з векселями виданими відображають таким чином:

Дт 631, 685 Кт 621 (511) – видано вексель в забезпечення кредиторської заборгованості;

Дт 62, 51 Кт 311 – погашено вексель грошовими коштами;

Дт 62 Кт 733 «Інші доходи від фінансової діяльності» - на суму дисконту, коли вексель оплачено з дисконтом;

Якщо на дату балансу до строку погашення довгострокового векселя менше 12 місяців, таку заборгованість необхідно перевести до складу поточної:

Дт 51 «Довгострокові векселі видані» Кт 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями»;

За відстрочку платежу векселедержатель може отримувати проценти. Проценти за векселем нараховуються або на основну суму заборгованості (процентний вексель), або вказуються у вигляді фіксованої суми (безпроцентний вексель). Векселедавець повинен нараховувати проценти щомісяця, проте відображення їх в обліку має особливості залежно від виду векселя. Так по процентному векселю у векселедавця відображають:

  1. Дт 952 «Інші фінансові витрати» Кт 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» на суму нарахованих відсотків;

  2. Дт 641 Кт 684 – на суму ПДВ (на відсотки!).

Довгострокові векселі видані відображаються в балансі за їх дійсною вартістю, тобто в обліку відображають різницю між номінальною та дійсною вартістю:

Дт 952 Кт 51 – на суму перевищення дійсної вартості над номінальною;

Дт 51 Кт 733 «Інші доходи від фін. операцій» - на суму перевищення номінальної вартості над дійсною.

1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Урок №5 Тема. Означення кута. Рівність кутів. Бісектриса кута. Вимірювання та відкладання кутів
Мета: домогтися від учнів засвоєння змісту таких понять: «кут», «еле­менти кута», «позначення кута», «внутрішня область кута», «промінь,...
МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 16 (МСБО 16) Основні засоби
Основні питання обліку основних засобів це визнання активів, визначення їхньої балансової вартості та амортизаційних відрахувань,...
10. Облік основних засобів
Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а...
Міжнародні принципи і організація бухгалтерського обліку за національними стандартами
Мета роботи: вивчити основні принципи бухгалтерського обліку, порядок організації бухгалтерського обліку на підприємстві, порядок...
Перелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра
Види господарського обліку і їх характеристика. Предмет бухгалтерського обліку та головні його об’єкти. Загальна характеристика методу...
Календарне планування з креслення для 11 класу на 2011-2012 н р
Предмет креслення, його зміст, мета та завдання вивчення в школі. Застосування графіч­них документів у практичній діяльності людей....
Основні напрямки підвищення ефективності інвестиційної діяльності
Проаналізовано показники і методи визначення ефективності інвестицій та факторів, що впливають на її рівень. Запропоновано основні...
Закон кількості грошей. Інфляція, її основні види та характеристика....
Визначте поняття матеріального та нематеріального виробництва, виробничої та невиробничої сфери діяльності людей
УРОК З БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ТЕМУ: «Облік розрахунків з підзвітними особами»
Методи уроку: словесні, наочні, практичні (використання інтерактивних та комп’ютерних технологій, робота в групах, перехресне опитування...
План Предмет і методи біофізики, зв’язок з іншими науками. Основні розділи біофізики. 2
Основні поняття механіки поступального та обертального рухів. Рівняння руху, закони збереження
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка