4. Визначення, декларування та погашення обсягу податкових зобов”язань


Скачати 266.87 Kb.
Назва 4. Визначення, декларування та погашення обсягу податкових зобов”язань
Сторінка 2/2
Дата 18.03.2013
Розмір 266.87 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Бухгалтерія > Документи
1   2

Податковий компроміс полягає у частковому задоволенні скарги платника податків під його зобов”язання погодитись із рештою нарахованих платежів.

Предметом податкового компромісу не можуть бути такі платежі: ввізне та вивізне мито, акцизний збір і податок на додану вартість, інші податки і збори, які справляються при експортно-імпортних операціях, збори до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування.

Рішення про податковий компроміс приймається в такій послідовності:

  • вивчається фінансовий стан платника податків та складається письмове обгрунтування доцільності компромісу;

  • обгрунтування узгоджується із працівником, який нарахував оскаржуване податкове зобов"язання, його безпосереднім керівником та керівником підрозділу правового забезпечення;

  • готовиться лист платнику із пропозиціями про можливе зменшення нарахованих йому податкових зобов"язань в розрізі нарахованих податків і зборів із зазначенням дати, до якої належить повідомити податковий орган про згоду чи незгоду із запропонованими умовами компромісу;

  • лист вручається (надсилається) платнику, який оскаржує податкове зобов"язання;

  • платник дає письмову згоду на запропоновані йому умови компромісу;

  • керівник податкового органу або його заступник за поданням працівника, який розглядає скаргу, приймає рішення про податковий компроміс;

  • перший примірник рішення разом із обгрунтуванням доцільності компромісу, пропозиціями платнику про умови компромісу та його письмовою згодою із рештою податкових зобов"язань, надсилається на адресу податкового органу вищого рівня;

  • керівник податкового органу вищого рівня упродовж п"яти робочих днів дає згоду (незгоду) на податковий компроміс;

  • рішення про податковий компроміс, яке набирає чинності з дня отримання письмової згоди керівника податкового органу вищого рівня, надсилається платнику податків.


4.7. Терміни давності за податковими

зобов”язаннями
За податковими зобов”язаннями , як і іншими видами зобов”язань суб”єктів господарської діяльності, встановлені граничні терміни позовної діяльності. Законодавством України визначено, що податковий орган користується правом самостійно визначити суму податкових зобов”язань не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного терміну подання податкової декларації. У разі, коли платник подає декларацію із запізненням, відлік терміну давності розпочинається з дня фактичного подання такої декларації. Якщо упродовж зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Для прикладу, станом на 1 березня 2002 року податковий орган втрачає право нарахувати податкове зобов"язання підприємству з податку на додану вартість за січень 1999 року, оскільки від граничного терміну подання декларації за січень (20 лютого 1999 року) пройшло більше 1095 днів.

Із загального правила встановлено два винятки. Так, податкове зобов"язання може бути нараховано без дотримання вищезазначених термінів давності при неподанні податкової декларації за період, в якому виникло податкове зобов"язання та у разі, коли судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою-платником податків, пов"язаного з умисним ухиленням від даного податкового зобов"язання.

Граничний термін у 1095 днів поширюється також на стягнення податкового боргу та подання заяви на повернення надмірно сплачених податків та зборів або їх відшкодування з бюджету.
4.8. Приймання податкової звітності органом податкової служби.
Реалізуючи принцип партнерських стосунків, фіскальні органи створюють платникам сприятливі умови для декларування податків та подання податкової звітності. В Україні платники податків можуть подати звітність як особисто, так і надіслати поштою. Коли платник вдається до послуг поштового зв”язку, звітність має бути надіслана на адресу відповідної податкової інспекції не пізніше, ніж за 10 днів до граничного, визначеного податковим законодавством, терміну її подання.

Платники податків користуються правом подавати податкову звітність в паперовому та електронному варіантах. На даний час переважна більшість платників податків подає звітність у паперовій формі (близько 97 відсотків). Проте податкові органи зацікавлені у збільшенні долі електронної звітності.

Податкова звітність приймається безпосередньо від платника Низовими податковими інспекціями за місцкмзнаходженнням планика на обліку через відділ обробки та ведення податкових документів без попередньої перевірки зазначених у ній показників.

Документи податкової звітності, що подаються на паперових носіях, мають відповідати наступним вимогам:

  1. Усі реєстраційні дані повинні бути правильно заповнені, значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені;

  2. Звітні форми мають бути заповнені чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації або інших засобів, які забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності;

  3. Не допускаються підчистки, помарки, малопомітні виправлення.

  4. Звітність повинна бути завірена підписами керівника підприємства і головного бухгалтера, а за відсутності на підприємстві бухгалтерської служби – спеціаліста, який веде облік, а також наявності печатки, що засвідчує підписи;

  5. Декларації та розрахунки повинні відповідати формам, що діють на момент подання документа;

  6. У звітності повинні бути вказані звітний період та дата подання. Дата подання документів податкової звітності має відповідати поточній даті, а вказаний період – відповідати звітному;

  7. Звітні форми заповнюються у одиницях виміру числових показників, що встановлені для документів відповідними нормативними документами;

  8. Разом із звітними формами надаються усі додатки відповідно до Порядків заповнення відповідних звітних документів.

Якщо податкова звітність, що надана органу ДПС платником податків, заповнена ним всупереч правилам, або електронні підписи, що накладені на електронний варіант податкової звітності, втратили свою актуальність (автентичність) або взагалі відсутні в базі сертифікатів відкритих ключів податкового органу, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність.

Не приймаються декларації та розрахунки:

  1. Без обов'язкових реквізитів, не підписана відповідними посадовими особами, не скріплена печаткою платника податків, електронні підписи керівників та підприємства відсутні в базі ОДПС або втратили актуальність (автентичність);

  2. Без ідентифікаційних кодів із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

3. В яких текст або цифри неможливо прочитати внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом, потерті.);

4. З порваними аркушами;

5. У вигляді ксерокопії оригіналів звітних документів;

6. Уточнюючі розрахунки, що подаються платниками до ДПІ в період перевірки державним податковим органом у разі заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів;

7. З порушенням загальних вимог оформлення документів податкової звітності;

8. З порушенням вимог порядку підписання файла (у разі подання звітності в електронному вигляді).

У зазначених випадках працівники підрозділів обробки та ведення податкових документів повинні попередити платника податків про виявлені недоліки і про наслідки прийняття органами ДПС такої податкової звітності та запропонувати надати нову.

Якщо платник наполягає на прийнятті такої звітності, то звітність приймається, реєструється та складається в окрему папку з листування із платниками податків.

Платнику в триденний термін (але не пізніше граничного терміну подання) надсилається повідомлення про визнання органом ДПС звітності не прийнятою із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками.

Повідомлення про визнання органом ДПС уточнюючих документів податкової звітності не прийнятими надсилаються платникам податків не пізніше наступного дня після їх подання.

Відмова працівника податкового органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування ним будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такого звіту, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань, візування звітності галузевим підрозділом тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень таким працівником, що тягне за собою дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному чинним законодавством.

Якщо платнику податків відмовлено у прийнятті податкової звітності з наведених причин, то платник податків до закінчення граничного терміну подання податкової звітності надсилає звітність поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища працівника, який відмовився прийняти звітність, із зазначенням дати такої відмови.

За кожним фактом такого неприйняття керівник податкового органу зобов"язаний провести службове розслідування.

За відсутності зауважень до порядку оформлення документів податкової звітності вони реєструються і вважаються прийнятими. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер.

На примірнику, що подається до державної податкової інспекції, проставляється штамп „Конфіденційно”. а примірнику, що залишається у платника, проставляється штамп „ОТРИМАНО”. Відмітки проставляються на основній частині документа та на додатках до нього.

Зареєстровані документи податкової звітності не підлягають поверненню платнику податків.

Якщо платники податків до закінчення терміну подання звітності подають нові звіти з виправленими показниками, то нові показники заносяться до електронної бази даних в уже подану ними раніше декларацію з ознакою "звітна нова" (якщо це передбачено формою). Даний факт відмічається в коментарях .

Якщо останній день строку подання податкової звітності припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний день.
4.9. Обробка податкової звітності.
Обробка даних первинних звітних документів платників податків з паперових носіїв та занесення інформації до електронних баз податкової звітності виконується працівниками підрозділу обробки та ведення податкових документів.

Під час введення зазначених у звітності показників до електронних баз податкової звітності проводиться автоматизована перевірка податкових документів відповідно до затверджених та реалізованих автоматизованих алгоритмів контролю.

Працівники підрозділу обробки та ведення податкових документів, які здійснюють приймання та обробку звітних документів, несуть повну відповідальність за відповідність даних у базах податкової звітності показникам, які відображені у поданих платником звітних документах у паперовому вигляді, або у переданій платником податковій звітності у електронному вигляді.

Незначні помилки у звітних документах платників податків, які не впливають на розрахунок та суму податкового зобов’язання, (наприклад, не вказаний показник загальної суми (рядок 5 в декларації з ПДВ) або навпаки, загальна сума вказана, а не всі складові заповнені (пропущена сума); показник заповнений в додатках і відсутній в декларації або навпаки тощо), виявлені під час проведення камеральної перевірки галузевими підрозділами, усуваються в електронній базі податкової звітності за службовими записками галузевих підрозділів підрозділами обробки та ведення податкових документів в терміни, встановлені для камеральної перевірки та до відправлення баз на обласний рівень.

Щоденно, після закінчення обробки податкової звітності та верифікації нарахованих сум, підрозділи обробки та ведення податкових документів виконують наступну роботу:

  1. Звіряють суми до нарахування або відшкодування з даними декларацій (розрахунків), використовуючи режим верифікації нарахованих сум;

  2. Формують та передають до підрозділів адміністрування облікових показників та звітності реєстри нарахованих сум у розрізі форм звітності по платниках податків разом із вивантаженими з електронної бази звітних документів даними;

  3. Формують реєстри поданої звітності у розрізі форм звітності по платниках податків та передають їх до галузевих підрозділів.

Залежно від призначення реєстри поданої звітності або реєстри нарахованих сум формуються у підрозділі обробки та ведення податкових документів та зберігаються, крім підрозділу обробки та ведення податкових документів, у галузевому підрозділі чи у підрозділі адміністрування облікових показників та звітності.

У кінці кожного реєстру обов’язковим є наявність підписів відповідальних осіб, що передають та приймають ці реєстри, та дати їх передачі (при великій кількості платників податків реєстри поданої звітності можуть передаватись в електронному вигляді разом з роздрукованим актом приймання - передачі звітності).

По закінченні термінів подачі податкової звітності, на наступний робочий день формуються та передаються до галузевих підрозділів та підрозділів контрольно-перевірочної роботи:

- реєстри неподаної звітності в розрізі окремих видів звітних документів для аналізу та прийняття адміністративних рішень щодо неподаної звітності.

- реєстри невчасно поданої звітності (у міру надходження звітів).

Після закінчення терміну перенесення інформації із звітних документів до електронних баз податкової звітності підрозділами обробки та ведення податкової звітності відповідно до потреб галузевих підрозділів та за їх письмовими запитами можуть бути сформовані:

- перелік платників, що подали незаповнені звіти в розрізі окремих видів податків;

- перелік платників, що подали помилкові звіти;

- статистичні дані про подані та оброблені звіти за вказані періоди;

- статистичні дані щодо виду (ручний, на магнітному носії, засобами електронної пошти) подачі звітності за вказані періоди;

- зведені звіти в розрізі окремих форм звітності.

Реєстри уточнюючої і невчасно поданої звітності та відповідні вивантажені дані з електронної бази звітних документів передаються до підрозділу адміністрування облікових показників та звітності у день подання такої звітності до податкового органу.

Підрозділами обробки та ведення податкової звітності після проведення повної обробки звітних документів, верифікації, моніторингу баз даних податкової звітності та виправлення помилок проводиться вивантаження даних з електронних баз податкової звітності.
4.10. Терміни та джерела погашення податкових зобов”язань
Сформульований ще Адамом Смітом принцип зручності в оподаткуванні не втратив актуальності і на сьогоднішній день. Згідно з даним принципом, податки повинні сплачуватись у спосіб та час, зручний для платника податків. Сучасні податкові системи в тій чи іншій мірі враховують зазначений принцип, встановлюючи терміни сплати платежів до бюджетів та державних цільових фондів з врахуванням інтересів платників.

В Україні до 2001 року не існувало єдиних підходів стосовно термінів сплати податків та неподаткових платежів, конкретні строки погашення податкових зобов”язань визначалися законодавством з кожного, окремо взятого платежу. Із введенням в дію Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено порядок, згідно з яким платник податків зобов”язаний самостійно сплатити суму податкового зобов”язання, обраховану ним у податковій декларації чи розрахунку, протягом десяти календарних днів, наступних за граничним терміном подання таких документів.

У разі обчислення податкового зобов”язання контролюючим органом, платник повинен погасити його протягом десяти календарних днів від дати отримання податкового повідомлення про нарахований платіж.

Джерелами погашення податкових зобов”язань є будь-які власні кошти платників податків. Як правило, платники податків сплачують нараховані платежі в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів з відкритих їм рахунків у банківських установах на відповідні бюджетні рахунки в установах державного казначейства. Частина податкових зобов”язань погашається шляхом внесення готівки в установи банків та відділень зв”язку, з наступним їх перерахуванням до бюджету.

За побажанням платника податків, погашення його податкових зобов”язань може бути здійснене шляхом заліку непогашених зустрічних зобов”язань бюджету перед таким платником.

До джерел погашення податкових зобов”язань за платежами, які справляються з об”єктів нерухомої власності, законодавець відніс також активи власника таких об”єктів або іншої особи, відповідальної за сплату податків.
4.11. Розстрочення та відстрочення податкових зобов”язань
Подеколи платники податків з причин важкого фінансового стану не спроможні своєчасно погасити свої податкові зобов”язання. В таких випадках вони вдаються до розстрочення або відстрочення належних до сплати платежів.

Розстрочити податкове зобов”язання означає надати платнику бюджетний кредит на суму податкових зобов”язань під певні проценти, тобто розподілити належні до сплати платежі на декілька податкових періодів із нарахуванням плати (процентів) за тимчасове користування платником коштами, які фактично належать бюджету. Починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання розстрочки, платник зобов”язується сплачувати рівними долями упродовж терміну розстрочення як надану йому суму кредиту, так і нараховані на неї проценти до їх повного погашення.

Підставою для розстрочення є докази про існування реальної загрози виникнення або накопичення податкового боргу.

Відстроченням податкового зобов”язання є перенесення термінів сплати основної суми платежу під проценти на пізніший термін. При відстроченні платник зобов”язується сплатити відстрочений платіж та нараховані проценти одноразово в повному обсязі, або сплачувати їх рівними частками починаючи з податкового періоду, визначеного податковим органом.

Підставою для відстрочення можуть бути докази про обставини непереборної сили, які привели до виникнення або накопичення податкового боргу, чи можливого банкрутства платника.

Компетенція розстрочувати та відстрочувати податкові зобов”язання обумовлена їх обсягом. Так, державна податкова адміністрація України надає розстрочення та відстрочення без обмеження суми податкового зобов”язання, державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, мм. Києві і Севастополі – в межах 3,0 млн. грн., ДПІ на місцях – на суму не більше 30,0 тис. грн.

Рішення про розстрочення або відстрочення в межах одного бюджетного року за загальнодержавними платежами приймається керівником податкового органу або його заступником, за місцевими платежами - керівником податкового органу із наступним затвердженням відповідним фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади.

Дещо складніша процедура розстрочення або відстрочення зобов”язань до Державного бюджету за межі бюджетного року. Рішення в такому випадку за загальнодержавними платежами приймає голова Державної податкової адміністрації України або його заступник за погодженням із Міністерством фінансів.

Із заявою про розстрочення чи відстрочення податкового зобов”язання платник податків звертається до підрозділу стягнення платежів податкової інспекції за місцем його реєстрації або за місцем реєстрації структурного підрозділу, за яким рахується таке зобов”язання.

До заяви додаються документи, які обгрунтовують потребу розстрочити чи відстрочити платежі: аналіз фінансового стану платника, пропонований підприємством графік погашення розстрочених(відстрочених) зобов”язань, розрахунок прогнозних доходів платника, які підтверджують реальність виконання графіка погашення зобов”язань.

В місячний термін за результатами розгляду клопотання керівник податкового органу або його заступник приймає рішення про розстрочення (відстрочення) або відмовляє платнику у письмовій формі із зазначенням причин своїх дій.

Після прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) податковий орган укладає з платником договір за встановленою центральним податковим органом формою, в якому зазначаються назва та вид платежу, сума розстроченого(відстроченого) зобов”язання, термін розстрочення (відстрочення) та терміни сплати розстрочених(відстрочених) платежів, зобов”язання податкового органу та платника податків, умови дії договору та реквізити сторін. Термін дії договору починається від дати його укладення.

Договір може бути достроково розірваний з ініціативи платника за умови дострокового погашення суми податкового зобов”язання та з ініціативи податкового органу у разі виявлення фактів подання платником при укладенні договору недостовірних даних, при порушенні умов погашення рострочених або відстрочених зобов”язань.
1   2

Схожі:

ТЕМА 5: Погашення прострочених податкових зобов’язань
Розробка стратегії та забезпечення належної організації роботи органів державної податкової служби України з питань погашення податкового...
Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)
...
Любарське відділення
Шановні платники податків пропонуємо вашій увазі строки сплати податкових зобов’язань в умовах податкового кодексу України
Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и)
Доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування (рядок 02 + рядок 03)
Розрахунок податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку(и)*
Питома вага суми витрат відокрем-леного підрозділу платника податку в загальній сумі витрат платника податку
КУРСОВА РОБОТА
Серед зобов'язань, що складають особливу частину зобов'язального права, основне місце належить договірним зобов'язанням. Цивільне...
ПРАКТИКУМ до курсу “Цивільне право. Особлива частина”. Зміст
За цим практикумом передбачено вивчення другої (особливої) частини курсу “Цивільне право”. Практикум включає в себе такі розділи:...
Декларування доходів – конституційний обов’язок громадян
З 1січня 2011 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих громадянами протягом 2010 року
План лекції. Поняття, оцінка та види короткострокових зобов’язань....
Зобов’язання – це заборгованість підприємства іншим підприємствам, організаціям чи особам, що виникає в наслідок здійснення фірмою...
План Вступ І. Поняття і значення договору поставки. Порядок і способи...
Серед зобов'язань, що складають особливу частину зобов'язального права, основне місце належить договірним зобов'язанням. Цивільне...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка