|
|
Скачати 155.28 Kb.
|
|
Даниленко Л.І., методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Значення методів креативного навчання біології у розвитку інноваційного потенціалу учнів Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в українському суспільстві створюють нові можливості для реформування освіти на основі гуманізації. Наразі в Україні затребуваний вчитель, який може жити і працювати в нових, до того ж, в умовах, постійно змінюючих, який не тільки знає предмет і методику його викладання, володіє основами роботи із сучасним комп’ютером, вміє застосовувати ІКТ-технології, використовувати електронні засоби навчального призначення, впроваджує нові форми та методи навчальної діяльності, але є особистістю, що розвивається, з гнучким світоглядом та є неупередженим, проникливо сприймаючи світ дитини, її інтереси, цінності. Враховуючи вищеозначений концептуальний підхід до професійних якостей вчителя, протягом 2012/2013 навчального року пріоритетними напрямками у роботі з педагогічними кадрами було розв’язання таких завдань:
Так, запровадження дистанційного навчання дало можливість значно поліпшити інформаційну підготовку вчителів біології та хімії, піднести рівень і якість застосування у навчанні Інтернет-технологій. Технологія дистанційного навчання сприяла тому, що кожен слухач курсів вибудовував власну стратегію учіння, використовуючи при цьому кейс-технології та Інтернет-технології. Протягом року за цією формою навчання підвищили рівень кваліфікації 65 вчителів. Визначною подією для вчителів біології Черкащини та завідувачів кабінетами біології обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти стала творча майстерня Криворучко Мар’яни Володимирівни, переможця Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року – 2012», заслуженого вчителя України, що була проведена в рамках Всеукраїнського семінару з проблеми: «Розвиток професійної компетентності вчителя як умова підвищення якості шкільної біологічної освіти». Протягом трьох днів учасники семінару мали нагоду ознайомитись із системою роботи лабораторії природничо-математичних дисциплін у співпраці з викладачами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького щодо підвищення професійної компетентності вчителів біології, досвідом роботи щодо застосування інноваційних технологій навчання Криворучко Мар’яни Володимирівни, вчителя біології, заступника директора з навчально-виховної роботи Смілянського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа I-III ступенів №15». Також учасники семінару відвідали Музей родини Льва Платоновича Симиренка, Мліївський інститут помології імені Л.П. Симиренка Національної академії аграрних наук України, відвідали могилу Т.Г. Шевченка, зустрілися із науковими співробітниками Канівського природного заповідника, здійснили екскурсію у Музей природи та по екологічній стежці заповідника. Підтвердженням розвитку професійних якостей вчителів біології області є їх активна участь у різноманітних методичних заходах, зокрема: Інтернет-семінарах, конкурсах, педагогічних виставках, методичних об’єднаннях, а також друк матеріалів у фахових виданнях (науково-методичний журнал «Біологія» видавничої групи «Основа» та газети «Біологія» видавництва «Шкільний світ»). Так, на ХVIII обласній виставці педагогічних технологій «Освіта Черкащини» у 2013 році вчителями біології та екології було представлено 47 робіт. Переможцями у номінації «Біологія» стали Давиденко С.В., методист районного методичного кабінету Корсунь-Шевченківського відділу освіти Корсунь-Шевченківської районної адміністрації, Мельник Г.Л., вчитель біології Монастирищенської загальноосвітньої школи I-III ступенів №2 Монастирищенської районної ради, Галета І. В., вчитель біології Смілянського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-III ступенів №3 – колегіум» Смілянської міської ради, Шевченко Л. В., вчитель біології Шполянського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа I-III ступенів №2 – ліцей» Шполянської районної ради. Переможцями на кращу програму курсу за вибором або факультативу у номінації «Екологія» стали: Поліщук Т.І., учитель біології Городищенської загальноосвітньої школи I-III ступенів №3 Городищенської районної ради, Куриленко З.Г., вчитель біології Золотоніської гімназії ім. С.Д. Скляренка Золотоніської місько ради, Кононець І.А., вчитель біології та екології Золотоніської гімназії ім. С.Д. Скляренка Золотоніської міської ради. Матеріали, представлені на виставку актуальні за тематикою, зокрема це методичні розробки занять до курсів за вибором та факультативів, дидактичні матеріали для поточного контролю знань учнів (тести, біологічні диктанти, контрольні та самостійні роботи). У рамках обласної виставки проводився конкурс на кращу серію цифрових ресурсів для навчально-методичного забезпечення викладання біології та екології у загальноосвітніх навчальних закладах з метою підвищення ефективності впровадження ІКТ у навчально-виховний процес. На цьогорічний конкурс представлено 38 робіт. Найбільше матеріалів розроблено вчителями до таких розділів шкільної програми з біології як «Рослини», «Різноманітність рослин», «Гриби і лишайники», «Тварини», «Різноманітність тварин», «Людина», «Біологічні основи поведінки людини», а до розділів «Клітинний рівень організації життя», «Молекулярний рівень організації життя» та «Надорганізмові рівні організації життя» належать всього три роботи. Це свідчить про те, що вчителі біології недостатньо розробляють дидактичний матеріал до вищеназваних розділів і не приділяють належної уваги профілізації старшої школи. Переможцями конкурсу цифрових ресурсів стали: Данелюк О.М., вчитель біології Уманської міської гімназії Уманської міської ради, Костриця І.В., методист районного методичного кабінету відділу освіти Монастирищенської районної держадміністрації, Бабич О.В., методист районного методичного кабінету відділу освіти Городищенської районної держадміністрації, Чичук І.А., вчитель біології Плескачівської загальноосвітньої школи I-II ступенів Смілянської районної ради, Вовченко І.М., вчитель біології Балаклеївської загальноосвітньої школи I-II ступенів №2 Смілянської районної ради, Грабарчук Ю.О., вчитель біології Ягубецької загальноосвітньої школи I-III ступенів Христинівської районної ради, Гладун Н.І., вчитель біології Руськополянської загальноосвітньої школи I-III ступенів №1 Черкаської районної ради, Гончар С.М., вчитель біології Вікнинської загальноосвітньої школи I-III ступенів Катеринопільської районної ради. Проте, слід відзначити із 38 представлених робіт 17 не відповідали вимогам конкурсу. Найсуттєвішими недоліками є:
Досить вагомим напрямком роботи у поточному році була робота з обдарованими дітьми. Для підготовки учнів до Всеукраїнських олімпіад були проведені заочні Інтернет-олімпіади . У цьогорічній Інтернет-олімпіаді з біології взяли участь 106 учнів, а з екології – 73 учня. Високих результатів у роботі з обдарованою учнівською молоддю досягли такі вчителі: Юрченко Л.П., вчитель біології Черкаської гімназії №31 Черкаської міської ради, Хижняк К.І., вчитель біології Степанецької спеціалізованої школи I-III ступенів Канівської районної ради, Фрідман Л.С., вчитель біології Черкаської гімназії №31 Черкаської міської ради, Небикова Т.А., вчитель біології Уманської загальноосвітньої школи I-III ступенів №9 Уманської міської ради, Ювшин Л.В., вчитель біології Кам’янського еколого-економічного ліцею Кам’янської районної ради. Їх вихованці отримали дипломи I, II та III ступенів на Всеукраїнських олімпіадах (IV етап) з біології та екології. Наступне. У сучасній освіті особливого значення набуває розвиток інноваційного потенціалу кожного учня як умова його особистого зростання та самореалізації. При цьому особливого значення набувають креативність особистості, її здатність до творчого нестандартного мислення, вміння ефективно розв’язувати складні проблеми власної життєтворчості. Посилена увага до розвитку інноваційного потенціалу учня і у новому Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти. Так, зазначений нормативний документ орієнтує педагогів на перехід від декларування переваг особистісної моделі навчання до її практичного впровадження. На цей час вчителю біології насамперед потрібно викликати і посилювати у школярів їхні власні мотиви діяльності, актуалізувати пов’язані з ними потреби, пропонувати навчальний матеріал, для якого характерні новизна, практична спрямованість, проблемність, відповідність пізнавальним потребам учня. Основною метою освітньої галузі «Природознавство» визначається формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу. Завданнями освітньої галузі є: - оволодіння учнями термінологічним апаратом природничих наук, засвоєння предметних знань та усвідомлення суті основних законів і закономірностей, що дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і процесів; - усвідомлення учнями фундаментальних ідей і принципів природничих наук; - набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності, здатності застосовувати знання у процесі пізнання світу; - формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, а також ідей сталого розвитку. Як свідчить практичний досвід, особливо сприятливо впливають на учнів ситуації успіху, доброзичливий коментар вчителя відповіді на уроці, включення ігрових моментів у шкільні заняття. Багато чого з переліченого тут можна реалізувати, використовуючи інноваційні технології навчання. Разом з тим, використання новітніх технологій потребує від вчителя біології нового педагогічного мислення, на шляху якого постають певні проблеми та перешкоди: це вплив освітніх технологій, почуття дискомфорту, що його спричиняють будь-які зміни, брак мотивації до змін, моделей та інформації щодо технологій ефективного навчання. Однак сьогодні, коли перед школою стоять завдання розвитку особистості, критичного мислення та гуманізації освіти, вчителю біології на уроках треба використовувати широкий спектр особистісно орієнтованих технологій, таких як:
З переліку вищезазначених технологій чільне місце в системі діяльності вчителів біології належить технології розвитку критичного мислення, яку запропонували в середині 90-х років ХХ століття американські педагоги Дж. Стіл, К. Мередіт, Ч. Темпл як особливу методику навчання, що відповідає на питання «Як навчити мислити?». Основу цієї методики становить структура, що складається з трьох компонентів: виклик – осмислення змісту – рефлексія. На етапі виклику відбувається визначення учнями рівня власних знань та актуалізація суб’єктивного досвіду. Мета вчителя на цьому етапі – виявити, що саме учні знають або думають, а роль - спрямовувати роботу, виявляти думки учнів та уважно прислухатися до учнівських ідей. Їх правильність чи неправильність не розглядається. У цій ситуації вчителю важливо утриматися від висловлення власних ідей якомога довше. На цьому етапі доцільно використовувати такі навчальні стратегії, як «Асоціювання», «Створення проблемної ситуації». Готуючи цю частину уроку, варто пам’ятати, що знання – це результат здивування та допитливості, тому етап виклику логічно підводить до наступного етапу – осмислення змісту. Саме на цьому етапі учні працюють з новим матеріалом, якому присвячено урок: слухають або читають текст. Першочерговою метою цього етапу є збереження зацікавленості учнів, ініційованої на етапі актуалізації. Для цього має використовуватися метод «Поміч» (позначки для оптимізації методики інтерактивного навчання), багаторівневе опитування, взаємне навчання тощо. Ця частина уроку має бути інформаційно насиченою, але, вибираючи форму подання , треба пам’ятати, що в дітей більше розвинена зорова та емоційна пам’ять. Тому, цілком зрозуміло, що для цього ідеально підходять презентації. Найчастіше нові знання вимагають і нових форм подання програмового матеріалу. Однією з таких форм є мультимедійна презентація. Використання мультимедійних презентацій забезпечує наочність, що сприяє комплексному сприйняттю й кращому запам’ятовуванню матеріалу. Презентації полегшують показ фотографій, малюнків, графіків, діаграм. Використовуючи анімацію й вставки відеофрагментів, можна продемонструвати процес у динаміці. Усе це забезпечує ефективність сприйняття інформації. Застосовуючи мультимедійні презентації, можна компенсувати відсутність у підручниках матеріалів, у яких відображено сучасні наукові досягнення. Звісно, не кожен урок потребує такого супроводу, але в шкільному курсі «Біологія» існують такі теми, до яких підібрати наочний матеріал дуже непросто. Наприклад, уроки, на яких учні вивчають молекулярний та клітинний рівні життя. Завдяки анімаційним ефектам такі складні процеси, як біосинтез білка, трансляція, транскрипція, репарація, дихання, фотосинтез можна зробити наочними й зрозумілими. При цьому учням спочатку можна продемонструвати загальну схему процесу, а потім відпрацьовувати кожен його крок. Опанування зазначених процесів доцільно підкріпити відповідним роздатковим матеріалом. Те саме стосується й цитології: демонстрування мікрофотографій і малюнків клітинних органел, їх розташування в клітині, значно полегшує сприйняття й запам’ятовування навчальної інформації, а використання анімації дає змогу поетапно розглянути всі стадії поділу клітини. Третій етап – рефлексія. Критичне мислення потребує переосмислення навчальної інформації та її відбору для розуміння суті теми. Рефлексія розпочинається як процес індивідуальний і закінчується спільним обговоренням. Учень краще запам’ятовує те, що розуміє та в змозі передати іншим, перефразувавши своїми словами. Так у нього формується власне розуміння певної проблеми. Рефлексію у старших класах варто проводити у вигляді малюнків, графіків, таблиць тощо, а для стимуляції критичного мислення учнів найкраще використовувати такі методи як «Прийом взаємного опитування учнів», «Прийом взаємного навчання» та інші інтерактивні методи. Застосування технології критичного мислення потребує старанної підготовки як вчителя, так і учнів. Вони повинні навчитися успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати особисті думки, ставити запитання й відповідати на них. Тому пропонуємо вчителям біології для формування рівня мислення, активізації творчого потенціалу учня використовувати саме ефективні методи і засоби (проблемні заняття, творчі вправи і завдання, активізацію власного досвіду, пошукову діяльність, словесні моделі, асоціативні замальовки). Домінуюча роль має відводитися урокам проблемного характеру, диспутам, лекціям-візуалізаціям, педагогічним іграм, тренувальним вправам і випереджувальним завданням. До креативних належать методи, які у традиційному розумінні є інтуїтивними: метод «мозкового штурму», «метод емпатії», виконування учнем ролі вчителя тощо. Наступним видом креативного методу є метод евристики, що дає змогу учням виконувати завдання шляхом «наведення» на можливі правильні їхні рішення та скорочення варіантів таких рішень. До креативних методів належать і такі:
Зрозуміло, що використовувати креативні методи навчання на уроці біології слід тільки в тому разі, якщо вони є методично виправданими. Для навчання важливі всі рівні пізнання й усі види та типи дидактичних форм і методів навчання. Вчителеві потрібно завжди пам’ятати, що обов’язковим складником будь-яких методичних систем є й так звані традиційні методи навчання. Використання ж в навчальній практиці тільки активних та інтерактивних методів і технологій навчання не може бути самоціллю. Вибираючи методи навчання, не слід виходити з того, що оскільки пошукові методи ефективні для розвитку мислення, то всі уроки необхідно конструювати тільки проблемними. Кожний урок не може бути проблемним, але кожний урок має забезпечити особистісне освітнє зростання учня. Тут цілком доречний суб’єктивізм учителя під час вибору методів та форм навчання. Як свідчить практика, застосовуючи вподобану технологію навчання, багато вчителів досягають високих результатів. В цьому випадку неповнота якоїсь однієї методики компенсується майстерністю та захопленістю вчителя. Варто зазначити, що використання інноваційних технологій вимагає від вчителя необхідних методичних і психологічних знань та вмінь. Наприклад, в технології критичного мислення – це техніки, з допомогою яких вчитель включає увагу всіх учасників навчального заняття у процес обговорення, вміння здійснювати психологічну підготовку учнів і правильно організувати простір для заняття, вміння регламентувати етапи роботи. Вчителю який вирішив використовувати нові способи організації навчання, необхідно їх освоїти. І тут виникає надзвичайно важливе питання: де і як навчатися педагогу, що вчити по-новому? Так, анкетування вчителів біології та хімії загальноосвітніх навчальних закладів області показало, що переважна більшість вчителів (81%) традиційно вважають найбільш зручним способом підвищувати свою професійну компетентність на курсах підвищення кваліфікації в процесі курсової підготовки. Далі по спадаючій: у методичних професійних об’єднаннях - 59%, у процесі стажування – 41%, дистанційно – 27%. Кожний із цих варіантів гарний по-своєму, але важливо, щоб при цьому відбувалося не лише насичення методичною, дидактичною, психологічною інформацією, а безпосереднє включення вчителя у процес навчання: дослідження конкретних проблем, проектування педагогічної діяльності, конструювання уроків, підвищення інформаційної і комунікативної компетентностей. Реалізований при такому навчанні принцип діяльнісного освоєння змісту дозволить вчителю у подальшому не лякатися процесу отримання нових знань і набуття нового професійного і особистісного досвіду, дійсно стимулювати його до творчої активності, допоможе йому практично оволодіти новими методами, технологіями і формами роботи з учнями. Як відзначають вчителі біології, в процесі діяльності по впровадженню інноваційних технологій в них неодноразово виникала потреба у допомозі колег (67,5%), методистів (19%), адміністрації школи (13,5%) і лише 10% вчителів освоювали та впроваджували технології самостійно. Тому, вчителі, усвідомлюючи ефективність впровадження інноваційних технологій, водночас недостатньо готові повністю самостійно планувати й організовувати роботу по їх освоєнню й практичному застосуванню і потребують методичної допомоги на різних етапах й рівнях. Одним із шляхів розв’язання вищезазначених проблем є реалізація системного підходу у процесі освоєння і впровадження вчителями біології інноваційних технологій навчання, що повинен включати:
- організація взаємодії між вчителями в рамках педагогічних угрупувань (методичних об’єднань, проблемних, творчих, проектних груп) з метою забезпечення розвиваючого професійного середовища, що відображає інноваційні процеси у сучасній педагогічній практиці. В цьому випадку вчитель про зміни , що відбуваються при впровадженні інноваційних технологій, не лише пізнає теоретично, але й відчує їх на практиці, зуміє відстежити реакцію учнів та колег на новизну, найбільш значимі результати і «слабкі місця», а також обговорювати з іншими педагогами, спільно аналізувати і коректувати хід уроку, відкривати нові можливості для саморозвитку. Звичайно такий шлях організації роботи по освоєнню і впровадженню вчителями біології нових технологій у навчальний процес досить тривалий і трудомісткий, але і більш продуктивний, і більш затребуваний самими педагогами. Загальновідомо, що удосконалення навчального процесу та розвиток творчого потенціалу учнів неможливий без моніторингу якості навчальної діяльності. Слід зазначити, що основною вимогою до проведення моніторингу мають бути його тривалість та регулярність вимірювання. Регулярність дає змогу дослідити динаміку зміни показників якості засвоєння знань з біології, проаналізувати помилки кожного учня й групи загалом, і на цій підставі розробити план корекційних дій, завдання для самоосвітньої діяльності кожного. У вересні вчителю біології варто провести діагностування залишкових знань та експертизу якості їх засвоєння, а протягом року здійснювати відстеження якості засвоєння знань та вмінь учнів із заповненням таблиці «Динаміка якості навчальних досягнень учнів». Отже, спираючись на вищезазначене можна зробити висновок, що стратегічний напрям розвитку природничо-наукової освіти за новим Державним стандартом базової і повної освіти лежить у площині технологізації процесу розвитку особистості учня, формування предметних компетентностей (учень знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює тощо), а також оволодіння ключовими компетентностями (вміння вчитися, спілкування державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки; інформативна; соціальна і громадянська; загальнокультурна, підприємницька, здоров’яформувальна). Всі вони мають комплексний характер і формуються на міжпредметній основі засобами освітньої галузі «Природознавство». Використана література 1. Беседина Л.А. Что является технологией в образовании // Биология в школе. – 2008. - №8. – С. 24.
3. Зламанюк Л. М. Розвивати інноваційний потенціал учня // Біологія і хімія в сучасній школі. – 2012. - №4. – С. 23-24.
|
| Значення методів креативного навчання біології у розвитку інноваційного потенціалу учнів Соціально-економічні перетворення, що відбуваються в українському суспільстві створюють нові можливості для реформування освіти на... |
Одним із найперспективніших шляхів розвитку творчої активності учнів,... Нтерактивне навчання – це шлях формування творчої особистості, створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу дитини,... |
| Розвиток креативного мислення учнів Бохенська Е. Ю. смт. Ратне Бохенська Е. Ю Розвиток креативного мислення учнів. – Практичні поради щодо розвитку творчих здібностей школярів на уроках англійської мови |
АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ СЗШ У ПРОЦЕСІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ НА УРОК Льного процесу, поглиблення теоретичної бази знань і посилення прикладної спрямованості результатів навчання, розкриття творчого... |
| 1 Сутність і структура потенціалу підприємства Мета навчальної дисципліни—вивчення закономірностей, принципів, особливостей розвитку, конкурентоспроможності потенціалу підприємства,... |
Методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського... РОЛЬ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ТА ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ БІОЛОГІЇ |
| Різноманітність земноводних, їх значення в природі та житті людини. Охорона земноводних Ти знання учнів з теми, розвивати логічне мислення, вміння працювати з додатковою літературою, виховувати дбайливе ставлення до природи,... |
Методи оцінки знань умінь і навичок учнів на уроках біології Перевірка та оцінка знань, умінь і навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання та відповідно до принципів систематичності,... |
| Всеукраїнський тиждень дитячого читання В умовах розвитку інформаційних технологій вона набуває особливого значення та вимагає ефективного використання накопиченого документального... |
Ляховецька Лідія Олексіївна Значна увага приділяється вивченню форм взаємодії вчителя й учнів, добору таких методів навчання, які роблять процес навчання осмисленим,... |