|
|
Скачати 3.56 Mb.
|
| Оксид кобальту(II) Оксид кобальту(II) утворюється при нагріванні Со(ОН)2, СоСО3 або Co(NO3)2 (без доступу кисню), а також при взаємодії простих речовин при високій температурі. СоО - сіро-зелені кристали. З хімічної точки зору СоО виявляє основні властивості. Не розчиняється у воді та не взаємодіє з нею та з розчинами лугів. Легко взаємодіє з кислотами з утворенням солей Со2+. При нагріванні СоО може бути відновлений воднем до металу легше, ніж FeO. Нагрівання СоО при 500 оС в атмосфері кисню призводить до утворення Со3О4, що містить іони Со2+ та Со3+. СоО розчинний у розплавленому склі та додає йому синє забарвлення (кобальтове скло). Гідроксид кобальту(II) Со(ОН)2 існує у вигляді синьої та рожевої модифікацій. Синя модифікація випадає з розчинів солей кобальту(II) при додаванні лугів на холоду; при нагріванні Со(ОН)2 переходить у рожеву модифікацію. CoCl2 + 2NaOH = Co(OH)2 + 2NaCl. Co(OH)2 у воді не розчиняється, виявляє слабку амфотерність. Він легко розчинний у кислотах. Дією сильно концентрованих розчинів лугів на Со(ОН)2 можна добути гідроксокомплекси, наприклад Na2[Co(OH)4] червоно-фіолетового кольору. Гідроксид Со(ОН)2 розчиняється також у розчині NH3 з утворенням гідроксиду гексаамінкобальту(II) [Co(NH3)6](OH)6. Сполуки кобальту(II) окиснюються важче, ніж сполуки заліза(II). На повітрі гідроксид кобальту(II) окиснюється до гідроксиду Со(ОН)3, але порівняно повільно: 4Со(ОН)2 + О2 + 2Н2О = 4Со(ОН)3. Він окиснюється також хлорною або бромною водою, гіпохлоритами металів, Н2О2 та іншими окисниками у лужному середовищі: 2Co(OH)2 + Br2 + 2NaOH = 2Co(OH)3 + 2NaBr, 2Co(OH)2 + NaOCl + H2O = 2Co(OH)3 + NaCl. Солі кобальту(II) Гідратовані солі кобальту(II) зі всіма звичайними аніонами легко утворюються при взаємодії Со(ОН)2 з відповідною кислотою або внаслідок реакцій заміщення. Їх добувають також дією на метал неокиснюючих кислот або розбавлених розчинів окиснюючих мінеральних кислот. Безводні солі кобальту(II) забарвлені у синій колір, кристалогідрати - у рожевий та червоний кольори. При термолізі гідратованих солей Со(II) відбувається їхнє поступове зневоднення, що супроводжується переходом забарвлення від рожевого до синьо-блакитного. Наприклад: 49oC 58oC 90oC 140oC CoCl2.6H2O ® CoCl2.4H2O ® CoCl2.2H2O ® CoCl2.H2O ® CoCl2 рожево-малиновий рожевий синьо-фіолетовий блакитний Солі сильних кислот майже все добре розчинні у воді, труднорозчинні похідні аніонів CO32- та PO43-. У розчинах солі Со2+ гідролізуються. Оксид кобальту(III) Co2O3 є нестійким та розкладається з відщепленням кисню: 6Со2О3 = 4Со3О4 + О2. Тому при зневодненні нагріванням Со(ОН)3 утворюється не Со2О3, а Со3О4. Гідроксид кобальту(III) Гідроксид кобальту(III) добувають окисненням Со(ОН)2: 2Со(ОН)2 + Н2О2 = 2Со(ОН)3. Со(ОН)3 бурого кольору, погано розчинний у воді. Його амфотерні властивості виражені ще слабкіше, ніж у Fe(OH)3. Реакція з кислотами супроводжується відновленням Со3+ до Со2+, причому у відсутності речовин, здатних окиснюватися, виділяється вільний кисень, наприклад: 4Co(OH)3 + 4H2SO4(розб.) = 4CoSO4 + O2 + 10H2O. Як відновник при цьому виступає гідроксид: 4ОН- - 4е- = 2Н2О + О2. Таким чином, спостерігається внутрішньомолекулярне окиснення-відновлення. Із соляної кислоти гідроксид кобальту(III) виділяє хлор: 2Со(ОН)3 + 6HCl = 2CoCl2 + Cl2 + 6H2O. Со(ОН)3 розчиняється у концентрованих лугах, при цьому утворюються гідроксокомплекси: Со(ОН)3 + 3КОН = K3[Co(OH)6]. Таким чином, сполуки Со(III) менш стійкі, ніж сполуки заліза(III) та виявляють сильніше виражену окиснювальну здатність. Комплекси Со+3 зазвичай добувають окисненням сполук Со+2, наприклад: 2[Co(NH3)6]Cl2 + 2NH4Cl + H2O2 = 2[Co(NH3)6]Cl3 + 2NH3 + 2H2O, CoCl2 + 7KNO2 + 2CH3COOH = K3[Co(NO2)6] + NO + 2KCl + H2O + 2KCH3COO. Оксид нікелю(II) NiO добувають термічним розкладом гідроксиду, карбонату, оксалату або нітрату нікелю(II). Це речовина темно-зеленого кольору, не розчиняється у воді. Є основним оксидом, легко розчиняється у кислотах та у розчині аміаку. При нагріванні може бути відновлений воднем до металу, причому легкість відновлення ЕО дещо збільшується по ряду Fe-Co-Ni. Сплавленням NiO з Na2O добувають нікелат натрію Na2NiO2 (жовто-зелений). Гідроксид нікелю(II) Кристалічний Ni(OH)2 - індивідуальна сполука. Гідроксид нікелю(II) утворюється при дії лугів на розчини сполук Ni(II) у вигляді об'ємистого гелю яблучно-зеленого кольору, який при тривалому стоянні кристалізується. У воді практично не розчиняється. Гідроксид нікелю(II) амфотерності практично не виявляє. Легко розчиняється у кислотах, у водних розчинах аміаку та у розчинах солей амонію: Ni(OH)2 + 2HCl = NiCl2 + 2H2O, зелений осад зелений розчин Ni(OH)2 + 6NH3 = [Ni(NH3)6](OH)2. зелений осад синій розчин На відміну від гідроксидів заліза(II) та кобальту(II), гідроксид нікелю(II) з киснем повітря та Н2О2 не реагує. Окиснення гідроксиду нікелю(II) відбувається лише при дії сильних окисників, наприклад хлору, брому, NaOCl, у лужному середовищі: 2Ni(OH)2 + 2NaOH + Cl2 = 2Ni(OH)3 + 2NaCl. Солі нікелю(II). Всі прості солі нікелю містять іон Ni2+, що має у гідратованій формі зелений колір. Більшість солей нікелю добре розчинні у воді, причому у розчинах вони гідролізуються. Солі нікелю(II) стійкі до кисню повітря. Оксид нікелю(III) Ni2O3 добувають нагріванням карбонату або нітрату нікелю у присутності повітря при 300 оС. Є порошком сіро-чорного кольору. Є основним оксидом, має окисні властивості: розчиняється у соляній кислоті з виділенням хлору, а у кисневих кислотах - з виділенням кисню. При нагріванні перетворюється на Ni3O4 (~300 oC), а потім на NiO: Ni2O3 ® 2NiO + O2. Гідроксид нікелю(III) Ni(OH)3 можна добути лише шляхом енергійного окиснення у лужному середовищі. Він виділяється у вигляді чорного порошку. Легко розчиняється у кислотах, при цьому відбувається відновлення Ni до двовалентного стану, що супроводжується у відсутності здатних окиснюватися речовин виділенням вільного кисню. Загалом за хімічними властивостями Ni(OH)3 подібний до гідроксиду кобальту(III), але має ще більш виражені окисні властивості. |
|
1 У хворого 60 років 2 дні турбували сильні болі в правій руці. На... Пухирцеві висипання у вигляді ланцюжка на шкірі плеча, передпліччя та кисті. Чутливість |
Розробка уроку з біології «Різноманітність ракоподібних. Їх значення... Завдання : що треба робити для покращення пам'яті ? (обговорення відповіді у вигляді гри " Мікрофон " ) |
|
Таблиця розчинності основ, кислот, амфотерних гідроксидів та солей... |
Уроку Тема: Реалізація алгоритмів з послідовним розгалуженням у вигляді програм (проектів) Мета: Навчитись реалізувати алгоритми розгалуження у вигляді програм (проектів) в середовищі програмування Visual Basic; розвинути... |
|
Перепишемо рівняння у вигляді Бачимо, що повинно бути цілим числом. Перепишемо наше рівняння у вигляді. Зауважимо, що 450 = 1∙2∙32∙52. Тому (у + 1) може набувати... |
Коментарі до слайдів презентації «Методи добування металів» У повітрі метали містяться в сполуках у вигляді часточок пилу, у воді – у розчинених в ній солях. У земній корі у самородному та... |
|
Золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані)... України грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним... |
УРОК №45 Тема уроку Працювати над формуванням умінь наводити приклади подання статистичних даних у вигляді таблиць і графіків (гістограм); описувати... |
|
Розроблено на підставі ДСТУ 3008-95 «Документи. Звіти у сфері науки... Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора, кандидата наук готується у вигляді спеціально підготовленої наукової праці на правах... |
ДРУГИЙ ЗАКОН НЬЮТОНА Розглянемо взаємодію двох візків, між якими розміщена стиснута пружина уІСВ, якою будемо вважати Землю. Слід особливо наголосити... |