Міністерство освіти і науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”
“ ЗАТВЕРДЖЕНО ”
Декан факультету
__Некрасов О.П._____________
.(прізвище, ініціали)
______________________________
(підпис)
“_____”_______________200____р.
.1.1.РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАММА
.1.1.1.Навчальної дисципліни__________Технічна мікробіологія ___________________________________________
(найменування дисципліни)
Підготовки________бакалаврів________________________________________________________________
( назва освітньо- кваліфікаційного рівня)
За спеціальністю _______________________________________________________________________________
(код і назва спеціальності)
.1.1.2.Напряму підготовки________________________________________________
(код і назва напрямку підготовки)
Відповідальний лектор
|
Розглянуто на засіданні кафедри
|
_ _ _____________________________________
(прізвище та ініціали)
_______________________________ _______
(підпис)
“______”_____________________________200___р.
|
_______________органічної хімії____________________
“____”_________________________200___р
Протокол № _________________________________
.1.1.3.Завідувач_____________________проф. Шустіков В.І.
(прізвище та ініціали)
|
Харків 2005
1.2 План вивчання навчальної дисципліни
Порядковий
№ зан.
|
Види навчалн. Занять
(Л; ЛЗ; ПЗ;С)
|
Кількість годин
|
Номери семестрів, найменування тем і питань кожного заняття.
Завдання на самостійну роботу студентам
|
Потрібність
І рівень сформованості знань та умінь для кожного питання
|
Інформаційно-методичне забезпечення
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
|
Л
С
ЛЗ
Л
С
Л
С
ЛЗ
Л
С
Л
ЛЗ
Л
С
Л
С
ЛЗ
Л
С
Л
С
ЛЗ
Л
С
Л
С
ЛЗ
Л
С
Л
С
ЛЗ
Л
С
Л
|
2
8
4
2
8
2
6
4
2
4
2
4
2
6
2
2
4
2
4
2
4
4
2
2
2
4
2
2
6
2
6
4
2
6
2
|
Розділ 1. Біологія протистів.
Лекція 1. Вступ. Предмет і задачі технічної мікробіології. Світ мікроорганізмів, загальні ознаки і розмаїтість.
Будова клітин мікроорганізмів еукаріотів і прокаріотів. Основні органели клітини та їхні функції. Клітини прокаріотів і еукаріотів. Клітинна стінка, цитоплазматична мембрана, капсули, джгутики, пілі (фімбрії), цитоплазма, ядро, плазміди, рібосоми, мітохондрії.
Хімічний склад клітин мікроорганізмів і основи харчування. Основні (макро-) та мікро- елементи бактеріальних клітин. Низькомолекулярні речовини та макромолекули мікроорганізмів. Типи харчування мікроорганізмів. Автотрофія. Гетеротрофія. Хемотрофія. Фототрофія. Літотрофія. Органотрофія.
СР: Водорості. Особливості будови, поширення в природі. Принципи класифікації. Значення водоростей у природі та діяльності людини.
Найпростіші. Особливості будови, поширення в природі. Принципи класифікації.
Гриби. Особливості будови, харчування, роль у природі. Основи класифікації.
Лаб. робота 1. Правила роботи в мікробіологічній лабораторії. Стерилізація і дезінфекція. Мікроскопічні методи досліджень. Пристрій мікроскопа. Мікроскопія у світлому полі. Приготування фіксованих препаратів.
Розділ 2. Ріст і культивування мікроорганізмів.
Лекція 2. Види і склад живильних середовищ, які використовуються для культивування мікроорганізмів. Накопичувальні і чисті культури мікроорганізмів, способи їхнього виділення. Методи стерилізації середовищ і устаткування. Кількісний облік мікроорганізмів в експериментальній мікробіології. Методи виявлення і кількісний облік в об'єктах навколишнього середовища і техногенних потоків. Ріст мікроорганізмів. Способи виміру росту мікроорганізмів.
Методи культивування мікроорганізмів. Періодичне культивування. Крива росту. Беззупинне культивування, принципи хемостату, турбідостату. Іммобілізація клітин.
.
СР: Бактерії. Їхня розмаїтість. Основні систематичні групи.
Віруси. Характерні особливості їхньої будови. Бактеріофаги.
Розділ 3. Метаболізм мікроорганізмів.
Лекція 3. Основні уявлення про метаболізм. Катаболізм. Анаболізм. Ферменти. Способи одержання мікроорганізмами енергії. Біологічне окиснення.
Дихання. Аеробне дихання. Цикл Кребса. Дихальний ланцюг переносу електронів. Неповне окиснення органічних солук. Анаеробне дихання. Нітратне дихання та нітрифікація. Сульфатне та сірчане дихання. Карбонатне дихання. Фумаратне дихання. Фотосинтез.
СР: Надходження живильних речовин у мікробну клітину: пасивний перенос, активний транспорт, фагоцитоз, піноцитоз.
Лаб. робота 2. Вивчення морфології мікроорганізмів (бактерій, найпростіших, одноклітинних водоростей). Приготування фіксованих препаратів живих клітин – “роздавлена крапля”, "відбиток", “висяча крапля".
Лекція 4. Бродіння. Основні стадії бродіння. Шляхи утворення пірувату. Типи бродіння.
Біосинтетичні процеси мікроорганізмів. Синтез основних компонентів клітини (амінокислот, білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, ліпідів). Регуляція метаболізму. Рівні регуляції. Індукція. Репресія. Активація та інгібірування. Принцип зворотнього зв’язку.
СР: Вплив факторів навколишнього середовища на життєдіяльність мікроорганізмів: вологість, концентрація розчинених солей, реакція середовища (рН), температура. Відношення мікроорганізмів до кисню, сонячної радіації та антропогенних випромінювань.
Розділ 4. Генетика і мінливість мікроорганізмів
Лекція 5. Генотип і фенотип. Види мінливості. Спонтанні мутації. Мутагенез. Селекція мікроорганізмів і генна інженерія. Передача ознак і генетична рекомбінація. Кон'югація. Трансдукція. Трансформація. Рестрикція та модифікація.
Лаб. робота 3. Підготовка живильних середовищ і посуду для культивування мікроорганізмів. Техніка посіву мікроорганізмів у рідкі живильні ; середовища на поверхню твердих середовищ (скошене середовище, чашки Петрі, розсів шпателем).
Розділ 6. Промислові штами мікроорганізмів, методи їх удосконалення та використання.
Лекція 6. Промислові штами мікроорганізмів. Вимоги до промислових штамів. Селекція промислових штамів. Використання генетичної інженерії для отримання промислових штамів.
Технологічні основи отримання продуктів мікробного синтезу. Ферментатори. Ферментаційні процеси. Кількісні показники процесу ферментації. Аерація. Виділення продукту.
Зберігання мікроорганізмів. Періодичні пересівання. Зберігання при низьких температурах. Ліофілізація. Висушування. Зберігання під мінеральним маслом. Вплив зберігання на мікроорганізми. Бактеріофаги в мікробіологічній промисловості.
СР: Екологія мікроорганізмів. Розповсюдження мікроорганізмів у біосфері. Мікрофлора природних середовищ: ґрунту, повітря, води. Форми взаємин мікроорганізмів. Мікроорганізми і біота: рослини, тварини і людина. Фітопатогенні і патогенні мікроорганізми, паразитизм.
Розділ 7. Отримання біологічно активних речовин і окремих компонентів мікробних клітин.
Лекція 7. Антибіотики. Класифікація антибіотиків за механізмом біологічної дії. Антибіотики, що утворені бактеріями, актіноміцетами, міцеліальними грибами. Промисловий синтез (підготовка середовища, ферментери, виділення та очистка антибіотика). Напівсинтетичні антибіотики.
Вітаміни та вітамінні концентрати. Вітамін В12, його виробництво та використання. Рибофлавін (вітамін В2), його виробництво та використання. Отримання та використання ергостерину, каротиноїдів.
СР: Використання антибіотиків та вітамінів у медицині, сільському господарстві, харчовій промисловості.
Лаб. робота 4 Способи культивування мікроорганізмів. Методи визначення росту мікроорганізмів: підрахунок життєздатності кліток шляхом висіву на тверді середовища (метод Коха). Виділення чистої культури (метод Коха).
Модульна контрольна робота
Лекція 8. Амінокислоти. Біосинтез глутамінової кислоти, лізіна. Регуляція біосинтеза. Отримання оптично чистих амінокислот.
Ферменти. Ферменти мікроорганізмів, які використовуються в промисловості (глікозідази, протеінази, гідролази, літичні ферменти та ін.). Живільні середовища, виділення та стабілізація ферментів. Використання ферментів в харчовій промисловості, текстильній та шкіряній промисловості, сільскому господарстві, медицині, органічному синтезі, аналітичній хімії.
Ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти. Продуценти. Біосинтез. Умови культивування.
СР: Використання ферментів в харчовій промисловості, текстильній та шкіряній промисловості, сільскому господарстві, медицині, органічному синтезі, аналітичній хімії. Використання ліпідів, вуглеводнів та нуклеїнових кислот – продуктів мікробного синтезу.
Розділ 8. Бродіння та інші метаболічні процеси в технічній мікробіології.
Лекція 9. Спиртове бродіння. Дріжджі. Біохімія спиртового бродіння. Отримання етанолу. Виробництво хлібопродуктів, пива, вина. Використання дріжджів у молочній промисловості. Дріжджі – збудники інфекції на виробництві.
Молочнокисле бродіння. Гетероферментативне и гомоферментативне молочнокисле бродіння. Класифікація молочнокислих бактерій. Умови культивування. Виділення та зберігання. Розповсюдженність і взаємовідносини з іншими мікроорганізмами.
Пропіоновокисле бродіння. Загальна характеристика. Використання пропіоновокислих бактерій.
СР: Виробництво хлібопродуктів, пива, вина. Використання дріжджів у молочній промисловості. Використання молочнокислих бактерій.
Лаб. робота 5. Дослідження мікроорганізмів – збудників бродіння: молочнокислі та маслянокислі бактерії.
Лекція 10 Ацетоно-бутилове бродіння. Загальна характеристика. Бактерії, що його викликають. Умови культивування. Розділення продуктів бродіння.
Оцтовокисле бродіння та оцтовокислі бактерії. Загальна характеристика оцтовокислих бактерій. Окисні трансформації органічних сполук: окиснення моно-, ді-, три- та багатоатомних спиртів, моносахаридів. Синтез аскорбінової кислоти, діоксиацетону, оцету.
СР: Перспективи розвитку виробництв на основі окисних трансформацій.
Лекція 11 Отримання органічних кислот. Сировина для отримання органічних кислот. Виробництво лимонної, ітаконової, фумарової, глюконової кислот.
Трансформація органічних сполук. Приклади трансформацій та переваги використання мікробних трансформацій порівняно з хімічними методами синтеза. Типи мікробних трансформацій. Мікроорганізми, які здійснюють трансформації. Виробництво стероїдних препаратів.
СР: Виробництво ізолимонної, -кетоглутарової, яблучної, бурштинової кислот.
Лаб. робота 6. Вивчення дії антибіотиків на мікроорганізми. Вплив УФ-опромінювання на мікроорганізми.
Розділ 9. Виробництва, пов’язані з отриманням мікробної біомаси.
Лекція 12 Виробництво білка. Штами продуцентів. Сировинна база. Процес вирощування мікроорганізмів. Вимоги до якості готового продукту. Використання.
СР: Отримання азотфіксуючих бактеріальних препаратів. Властивості бульбочкових бактерій, їхня роль у азотному балансі грунту. Культивування; проблеми стерилізації; зберігання та використання. Інші азотфіксатори.
Лекція 13. Мікробіологічне виробництво поновлюваних джерел енергії. Отримання нижчих спиртів, ацетону, метану шляхом біоконверсії органічних відходів і рослинної сировини. Метанутворюючи бактерії. Перспективи виробництва водню. Виробництво тепла аеробним окисленням органічних речовин (відходів). Використання мікроорганізмів для добування нафти та вугілля. Мікробіологічне добування металів.
СР:. Препарати мікроорганізмів проти шкідників рослин. Бактеріальні, грибні та вірусні препарати проти комах, гризунів та хвороб рослин. Загальні принципи використання мікробіологічних засобів захисту рослин.
Лаб. робота 7. Методи мікробіологічного контролю об'єктів навколишнього середовища, промислової зони, продуктів.
Лекція 14. Виробництво вакцин, бактеріофагів і препаратів, які нормалізують мікрофлору людини. Вакцини. Класифікація. Особливості виробництва. Вимоги до вакцин. Лікувально-профілактичні препарати бактеріофагів. Бактеріальні препарати, що нормалізують мікрофлору.
СР: Поняття про імунітет. Історія відкриття вакцин. Перспекиви виробництва та використання препаратів, що підвищують імунітет.
Лекція 15. Харчові токсикоінфекції та токсикози. Загальні принципи мікробіологічного контролю готової продукції в харчовій промисловості. Мікроскопічний контроль. Облік на спеціальних середовищах. Санітарно-гігієнічний контроль устаткування, матеріалів виробництва, рук та одягу працівників. Схема контролю, принципи побудови схеми залежно від специфічності виробництва.
ІСПИТ
|
|
|
3. Інформаційно-методичне і матеріальне забезпечення
№
п/п
|
Назва підручників, навчальних посібників, методичних вказівок, каталог інформаційного і матеріального забезпечення
|
Де застосовуеться
|
|
|
|
1
2
3
3
4
5
|
Шлегель Г. Общая микробиология. - М.: Мир, 1987 - 566 с.
Гусев М.В., Минеева Л.А. Микробиология. - М.: Изд-во МГУ, 1985 - 375с.
Мишустин Е.Н., Емцев В.Т. Микробиология. - М.: Агропромиздат, 1987. - 367 с.
Воробьева Л. И. Техническая микробиология. - М.: Изд-во МГУ, 1987.
Промышленная микробиология/Под ред. Н. С. Егорова. - М.: Высшая школа, 1989.
Вербина Н.М., Каптерева Ю.В. Микробиология пищевых производств: Учебник.- М.: Агропромиздат, 1988.- 256 с.
|
|
|