ПРОГРАМА З БІОЛОГІЇ для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів


Скачати 268.4 Kb.
Назва ПРОГРАМА З БІОЛОГІЇ для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Сторінка 1/2
Дата 17.05.2013
Розмір 268.4 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Біологія > Документи
  1   2
ПРОГРАМА З БІОЛОГІЇ

для 10–11 класів

загальноосвітніх навчальних закладів
Рівень стандарту
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Вступ. Програма призначена для вивчення біології на рівні стандарту у класах суспільно-гуманітарного, філологічного, художньо-естетичного, технологічного напрямів.

Мета навчання біології на рівні стандарту полягає у формуванні в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини в природі, формування у школярів екологічного культури, ключових компетенцій, яких потребує сучасне життя.

Досягнення зазначеної мети забезпечується виконанням таких завдань:

  • формування в учнів знань про роль біологічних наук у формуванні сучасної природничонаукової картини світу; методи наукового пізнання; місце біології серед інших наук; значення біологічного різноманіття; зв'язок між природними і суспільними процесами; принципи функціонування і структуру біологічних систем на різних рівнях організації живого;

  • розвиток умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як унікальної частини біосфери;

  • формування умінь використовувати набуті знання для оцінки наслідків своєї діяльності по відношенню до навколишнього середовища, здоров'я інших людей, власного здоров'я, обґрунтування та дотримання заходів профілактики захворювань, правил поведінки у природі;

  • розвиток інтелектуальних і творчих здібностей.

Зміст курсу є логічним продовженням навчальних курсів основної школи, розподіляється за роками навчання таким чином:

10 клас - розділи: «Молекулярний рівень організації життя», «Клітинний рівень організації живої природи», «Організмовий рівень організації живої природи»;

11 клас - розділи: «Організмовий рівень організації живої природи» (продовження), «Надорганізмові рівні організації живої природи», «Історичний розвиток органічного світу».

На вивчення цих розділів відводиться:

10 клас – 52 години (1,5 год на тиждень);

11 клас – 52 години (1,5 год на тиждень).

В основу навчального змісту біології 10-11 класів покладено вивчення рівнів організації живої природи (молекулярного, клітинного, організмового, популяційного, екосистемного, біосферного). На рівні кожної системи простежуються їх основні ознаки: обмін речовин і перетворення енергії, цілісність живих систем. Зміст курсу включає провідні теоретичні узагальнення біологічної науки: клітинну, хромосомну теорії, еволюційні гіпотези, біологічні закони Г. Менделя, Т.Моргана тощо.

Розпочинається курс розділом «Молекулярний рівень організації живої природи», який передбачає вивчення хімічного складу організмів і особливостей біохімічних реакцій. Наступні розділи програми передбачають опанування учнями закономірностей функціонування живих систем на клітинному, тканинному, організмовому рівнях. Знання про принципи функціонування клітини становить основу розуміння законів спадковості й закономірностей мінливості. Ознайомлення з цитологією й генетикою готує учнів до вивчення індивідуального розвитку організмів. Екологічні закономірності вивчаються в розділі «Надорганізмові рівні життя». Завершується вивчення біології розділом «Історичний розвиток органічного світу»,що передбачає знайомство з основами еволюційних гіпотез та формуванням великих таксонів органічного світу в процесі історичного розвитку.

Практичну частину програми становлять лабораторні та практичні роботи, які є важливою складовою уроку біології і, залежно від змісту матеріалу, що вивчається, рівня підготовки учнів, навчально-матеріальної бази, можуть виконуватися різними способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально. Лабораторні та практичні роботи, позначені в програмі зірочкою, виконуються учнями за вибором учителя з урахуванням матеріально-технічних можливостей; за відсутності відповідних умов вони можуть бути замінені демонструванням. Оцінювання практичних і лабораторних робіт з біології здійснюється на розсуд вчителя або у всіх учнів класу, або вибірково, в залежності від способу виконання.

Неодмінною умовою виконання навчальної програми є проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи години навчальної практики або резервні години.

Формуванню навичок самостійної роботи, вмінь пошуку необхідної інформації у додаткових літературних джерелах слугують семінарські заняття, які учитель може планувати, враховуючи навчальні можливості учнів та доступ їх до науково-популярної літератури.

Програма дає право вчителю творчо підходити до реалізації її змісту, добирати об'єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону, змінювати послідовність вивчення окремих питань у межах теми. Кількість годин на вивчення теми є орієнтовною і може бути змінена в межах визначених годин. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

10 клас

52 години (1,5 год на тиждень, із них 4 год резервних)

№ п/п

 к-т

годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів







2

Вступ

Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками.

Завдання сучасної біології.

 Методи біологічних досліджень.

Рівні організації живої природи.

Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства.

Учень (учениця):

називає:

  • рівні організації живої природи;

наводить приклади:

  • значення біологічних наук в житті людини і суспільства;

характеризує:

  • методи біологічних досліджень (описовий, порівняльний, експериментальний, статистичний, моделювання, моніторинг);

пояснює:

  • зв’язок біології з іншими природничими і гуманітарними науками;

робить висновок:

  • про значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства.










Розділ І. Молекулярний рівень організації живої природи







3

 Тема 1. Неорганічні речовини.

Елементний склад організмів.

Класифікація хімічних елементів за їх кількістю в організмах: макроелементи, мікроелементи.

Роль неорганічних речовин (води, кисню, мінеральних солей) у життєдіяльності організмів.


Учень (учениця):

називає:

  • органогенні елементи;

характеризує:

  • біологічну роль найважливіших для організму людини хімічних елементів;

  • роль води, кисню, мінеральних солей в існуванні живих систем різного рівня;

  • вікові зміни кількості води в клітинах;

  • поняття: гідрофільність, гідрофобність;

пояснює:

  • причини ендемічних та екологічних захворювань людини;

  • необхідність контролю хімічного складу води та їжі людини;

  • норми вживання води людиною в різних умовах навколишнього середовища;

  • потребу квотування промислових викидів країнами світу;

застосовує знання:

  • для профілактики захворювань людини, що виникають через нестачу або надлишок деяких хімічних елементів;

робить висновки:

  • про єдність елементного складу тіл живої і неживої природи;

  • про відмінності між живою та неживою природою, які пов’язані з різним кількісним співвідношенням хімічних елементів.









8

Тема 2. Органічні речовини

Органічні речовини, що входять до складу організмів, їх різноманітність та біологічне значення.

Будова, властивості, роль у життєдіяльності організмів малих органічних молекул: ліпідів, моноcахаридів, амінокислот нуклеотидів.

Будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів макромолекул (біополімерів): полісахаридів, білків, нуклеїнових кислот. Принципи дії

ферментів, їх роль у життєдіяльності організмів.



Учень (учениця):

називає:

  • органічні речовини, що входять до складу організмів;

наводить приклади:

  • застосування ферментів у господарської діяльності людини;

характеризує:

  • будову, властивості та біологічну роль ліпідів (жирів, фосфоліпідів, стероїдів);

  • будову, властивості та біологічну роль моносахаридів (рибози, дезоксирибози, глюкози);

  • будову, властивості та біологічну роль амінокислот і нуклеотидів;

  • будову, властивості та функції полісахаридів, білків і нуклеїнових кислот;

  • структурні рівні організації білків;

  • молекулярний рівень організації життя;

  • пояснює:

  • роль АТФ в життєдіяльності організмів;

  • роль нуклеїнових кислот у спадковості та мінливості організмів;

спостерігає та описує:

  • властивості органічних молекул;

  • дію ферментів;

  • розв’язує:

  • елементарні вправи з молекулярної біології (моделювання реплікації, транскрипції);

дотримує правил:

  • техніки безпеки при виконанні лабораторних і практичних робіт;

  • використання різних хімічних речовин, які можуть впливати на життєдіяльність людини в побуті, у виробничий діяльності;

робить висновок:

  • про єдність хімічного складу організмів.













Лабораторні роботи:

№ 1. Визначення деяких органічних речовин та їх властивостей.

№ 2. Вивчення властивостей ферментів.

Практичні роботи:

№ 1. Розв'язування елементарних вправ з реплікації та транскрипції.

№ 2. Ознайомлення з інструкціями з використання медичних препаратів, засобів побутової хімії тощо та оцінка їхньої небезпеки.
№ 3. Оцінка продуктів харчування за їхнім хімічним складом.









Розділ ІІ. Клітинний рівень організації живої природи







5



Тема 1. Загальний план будови клітин. Поверхневий апарат. Ядро.

Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень.

Хімічний склад, будова і функції клітинних мембран (біомембран). Транспорт речовин через мембрани.

Функції та особливості будови поверхневого апарату клітин організмів різних царств живої природи.

Будова і функції ядра клітин еукаріотів. Значення нуклеоїду клітин прокаріотів.

Особливості будови клітин прокаріотів і еукаріотів.



Учень (учениця):

називає:

  • методи вивчення клітин ( світлова і електронна мікроскопія; авторадіографія, культура клітин);

  • типи організації клітин;

  • функції поверхневого апарату клітин;

  • функції ядра;

  • механізми транспорту речовин через біомембрани;

наводить приклади:

  • про- та еукаріотичних організмів;

характеризує:

  • клітинну теорію Т. Шванна і її роль в обґрунтуванні єдності органічного світу;

  • хімічній склад, будову і функції клітинних мембран;

  • будову ядра ( ядерна оболонка, нуклеоплазма, ядерний матрикс, хроматин, ядерце);

  • нуклеоїд прокаріотів;

  • будову клітини прокаріотів і еукаріотів;

пояснює:

  • керівну роль спадкової програми у життєдіяльності клітин;

порівнює:

  • два типи організації клітин;

  • поверхневий апарат клітин бактерій, грибів, рослин і тварин;

  • будову клітин рослин, тварин, грибів;

обґрунтовує:

  • взаємозв'язок клітини із зовнішнім середовищем;

дотримує правил:

  • виготовлення мікропрепаратів;

застосовує знання:

  • про будову клітин для доказу єдності органічного світу;

  • про поверхневий апарат клітин для обґрунтування небезпеки тютюнокуріння та вживання алкоголю і наркотичних речовин;

робить висновок:

  • про загальний план будови клітин прокаріотів і еукаріотів та їх особливості.










Лабораторна робота:

№ 3. Будова клітин прокаріотів і еукаріотів.









7

Тема 2. Цитоплазма клітин.

Складники цитоплазми:

цитозоль (гіалоплазма), цитоскелет, мембранні, немембранні органели, включення.

Будова і функції цитоскелету, роль його складників у просторовій організації клітин, в організації рухів у клітині та руху клітин.

Будова клітинного центру, його роль в організації цитоскелету.

Реакції проміжного обміну речовин, що відбуваються в цитозолю (на прикладі гліколізу).

Хімічний склад, будова і функції рибосом. Синтез білків.

Будова і функції одномембранних органел клітин
( гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі )

Будова і функції двомембранних органел клітини. Функції мітохондрій. Клітинне дихання.

Функції пластид.

Фотосинтез. Значення фотосинтезу.


Учень (учениця):

називає:

  • складники цитоплазми;

  • мембранні і немембранні органели і включення клітини;

  • процеси, які відбуваються в цитоплазмі клітини;

наводить приклади:

  • рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів;

  • розпізнає:

  • компоненти клітин на схемах;

характеризує:

  • хімічний склад і функціональне значення цитозолю;

  • роль цитоскелету в організації рухів в клітині і рухів клітин;

  • роль клітинного центра в організації цитоскелету;

  • генетичний код та його значення в біосинтезі білків;

  • процеси гліколізу, біосинтезу білків, фотосинтезу, клітинного дихання;

  • будову і функції одномембранних і двомембранних органел;

пояснює:

  • значення гліколізу; процесів анаеробного і аеробного дихання;

  • значення фотосинтезу, його планетарну та космічну роль;

порівнює:

  • процеси, які відбуваються в цитоплазмі про - і еукаріотів;

спостерігає та описує:

  • рух цитоплазми у клітинах рослин;

розв’язує:

  • елементарні вправи з трансляції;

застосовує знання:

  • про вплив факторів зовнішнього середовища на клітини для профілактики захворювань людини;

  • про будову клітин для доказу єдності органічного світу;

робить висновок:

  • про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються в клітинах організмів різних царств живої природи.










Лабораторна робота:

№ 4. Рух цитоплазми в клітинах рослин.

Практична робота:

№ 4. Розв’язування елементарних вправ з трансляції







6

Тема 3. Клітина як цілісна система.

Функціонування клітини прокаріотів як цілісної системи. Поділ клітин прокаріотів.

Клітинний цикл еукаріотів . Механізми відтворення і загибелі клітин.

Хімічний склад і будова хромосом на різних стадіях клітинного циклу.

Мітоз.

Мейоз.

Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін.

Сучасна клітинна теорія як уточнення і доповнення клітинної теорії Т. Шванна.

Сучасні цитотехнології, використання їх для діагностування і лікування захворювань людини.


Учень (учениця):

називає:

  • положення сучасної клітинної теорії;

  • фази мітозу і мейозу;

наводить приклади:

  • клітин, що не діляться;

  • застосування цитотехнологій для лікування захворювань людини;

характеризує:

  • поділ клітин прокаріотів;

  • стадії клітинного циклу еукаріотів;

  • хімічний склад, будову і функції хромосом;

  • причини і способи загибелі клітин;

  • процеси мітозу та мейозу в еукаріотів;

  • сучасну клітинну теорію;

  • клітинний рівень організація життя;

пояснює:

  • значення вивчення каріотипу для діагностування і профілактики спадкових хвороб людини;

  • значення функціональних змін у діяльності клітин та їх загибелі у виникненні захворювань людини;

  • причини і наслідки швидкого розмноження бактерій;

  • зв’язок пластичного і енергетичного обміну в клітині;

порівнює:

  • процеси мітозу і мейозу;

  • обмін речовин і енергії в клітинах автотрофних і гетеротрофних, аеробних і анаеробних організмів;

  • клітинну теорію Т. Шванна з сучасною клітинною теорією;

обґрунтовує:

  • подібність і відмінності у будові клітин організмів різних царств живої природи у зв’язку зі способом їхнього життя;

  • значення видової сталості каріотипу;

застосовує знання:

  • про процеси життєдіяльності клітини для збереження здоров’я;

робить висновок:

  • клітина – елементарна цілісна жива система.













Лабораторні роботи:

№ 5. Будова хромосом.

№ 6. Мітотичний поділ клітин.




Розділ ІІІ. Організмовий рівень організації живої природи







4

Тема 1. Неклітинні форми життя
Віруси, їхній хімічний склад, будова, життєві цикли.
Роль в природі й житті людини.

Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших вірусних захворювань людини.

Пріони.

Учень (учениця):
називає:
- неклітинні форми життя;

  • гіпотези походження неклітинних форм життя;

наводить приклади:
- захворювань людини, що спричинені вірусами і
пріонами;
характеризує:
- хімічний склад, будову та життєвий цикл вірусів;

- білки, які входять до складу вірусів, пріонів;
- нуклеїнові кислоти, що входять до складу вірусів,
пріонів;
- механізми проникнення вірусів у клітини людини,
тварин, рослин, бактерій;

- особливості вірусів, їх роль у природі й житті
людини;

- особливості пріонів;
обґрунтовує:
- способи боротьби з вірусними захворюваннями;
пояснює:

- заходи профілактики вірусних захворювань
людини, зокрема ВІЛ-інфекції/СНІДу, вірусного
гепатиту;

- заходи профілактики зараження пріонами;
- шляхи розповсюдження вірусних захворювань
людини;
застосовує знання:
- про процеси життєдіяльності вірусів для
профілактики вірусних захворювань людини;
дотримує правил:
- поведінки в місцях, де можливе зараження
вірусами;

робить висновок:

- віруси – неклітинні форми життя, обов’язкові
внутрішньоклітинні паразити.







4

Тема 2. Одноклітинні організми
Характеристика прокаріотів – еубактерій і архебактерій. . Особливості організації і життєдіяльності прокаріотів. Роль бактерій у природі та в житті людини.

Профілактика бактеріальних захворювань людини.

Особливості організації і життєдіяльності одноклітинних еукаріотів.
Колоніальні одноклітинні організми.

Учень (учениця):
називає:
- одноклітинні організми;
наводить приклади:
- одноклітинних прокаріотів;

- одноклітинних рослин, тварин, грибів;

- колоніальних одноклітинних організмів;
характеризує:

- особливості будови прокаріотів;
- особливості будови одноклітинних еукаріотів;
- спосіб життя бактерій;
- автотрофні бактерії (фототрофи, хемотрофи);

- гетеротрофні бактерії (сапротрофи, симбіонти);

- аеробні та анаеробні бактерії;

- шляхи розповсюдження бактеріальних
захворювань людини;

- явище колоніальності одноклітинних організмів;
- відмінності одноклітинних еукаріотів від клітин
багатоклітинних організмів;
пояснює:
- роль бактерій в екосистемах;
- значення бактерій у господарчій діяльності
людини;
- засади профілактики бактеріальних захворювань
людини;
- принципи застосування антибіотиків у лікуванні
бактеріальних захворювань;
- роль одноклітинних еукаріотів у виникненні
захворювань людини;
- роль одноклітинних грибів у природі та
життєдіяльності людини;

- роль одноклітинних рослин і тварин у природі;
застосовує знання:
- про процеси життєдіяльності бактерій для
профілактики інфекційних захворювань та
використанні у господарчій діяльності людини.

робить висновок:

- про різноманітність бактерій, яка пов’язана з
розповсюдженням їх в усіх середовищах
існування на планеті Земля;

- про особливості будови одноклітинних
еукаріотів.







8

Тема 3. Багатоклітинні організми
Багатоклітинні організми без справжніх тканин. Багатоклітинні організми зі справжніми тканинами.

Стовбурові клітини. Диференціація клітин. Принципи взаємодії клітин. Утворення тканин у тварин.

Будова і функції тканин тварин, їх здатність до регенерації.

Гістотехнології. Застосування штучних тканин для лікування захворювань людини.

Утворення, будова і функції тканин рослин, їх здатність до регенерації.

Органи багатоклітинних організмів.
Регуляція функцій у багатоклітинних організмів.
Колонії багатоклітинних організмів.


Учень (учениця):
називає:
- багатоклітинні організми;
- тканини багатоклітинних організмів;
- органи рослин і системи органів тварин;
наводить приклади:
- застосування гістотехнологій для лікування
захворювань людини;
- колоній багатоклітинних організмів;
характеризує:
- стовбурові клітини багатоклiтинних організмів;

- типи тканин тварин ( епітеліальні, тканини
внутрішнього середовища, м’язові, нервова);

- типи тканин рослин (твірні, покривні, провідні,
механічні, основні);

- можливості та перспективи використання
гістотехнологій;
- регуляцію функцій у рослин;

- регуляторні системи тварин на прикладі
людини (нервову, ендокринну, імунну);

- тканинний, органний, організмовий рівні
організації живої природи;

пояснює:

- значення стовбурових клітин багатоклітинних
організмів, створення «банків» для їх зберігання;

- значення процесу диференцiації клітин,
утворення тканин і органів;
- значення гістотехнологій у лікуванні
захворювань людини;

- значення процесів регенерації;
- взаємодію систем регуляції у людини;
порівнює:
- організацію багатоклітинних рослин, тварин і
грибів;

- стовбурові та диференційовані клітини;
застосовує знання:

- для оцінки етичних аспектів досліджень в галузі
цитотехнологій і гістотехнологій;

робить висновок:

- про принципи організації та функціонування
багатоклітинних організмів.










Лабораторні роботи
№ 7. Будова тканин тваринного організму.
№ 8. Будова тканин рослинного організму.



















1

Узагальнення. Принципи організації , функціонування і властивості молекулярного, клітинного, організмового рівнів організації живої природи.

  1   2

Схожі:

Програма для 8 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Людина і світ професій: Програма для 8 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів //І. Д. Бех (науковий консультант), О. В....
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Технології
Програма «Технології» (рівень стандарту) призначена для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. На оволодіння програмою...
Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Для цих профілів математика є базовим (обов’язковим для вивчення) предметом, близьким до профільних навчальних дисциплін – хімії,...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим...
України від 16. 11. 2000 №1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”,...
ПРОГРАМА І НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ для загальноосвітніх навчальних...
Програма призначена для 10-11 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів В її основу покладено вимоги Закону...
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України
Дана програма з історії України призначається для 10-12 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів. В її основу...
Навчальна програма для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Програма розрахована на вивчення інформатики в 10–11 класах старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів в обсязі 1 години...
Навчальна програма з історії України для 10-12 класів загальноосвітніх...
Навчальна програма з історії України для 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка