„Джерела іонізуючого випромінювання.”


Назва„Джерела іонізуючого випромінювання.”
Сторінка2/9
Дата17.03.2013
Розмір1.37 Mb.
ТипЛекція
bibl.com.ua > Біологія > Лекція
1   2   3   4   5   6   7   8   9


Випробування ядерної зброї (ЯЗ) в атмосфері були роз­початі США у 1945 р. Найбільший розмах випробувань і ви­кид радіоактивних продуктів в атмосферу мали місце в пері­од 1954-1958 років, коли ядерні вибухи проводили Англія, США і СРСР, і в 1961-1962 роках, коли ядерні вибухи в основ­ному проводила СРСР і США.

За даними ООН з 1945 р. по 1980 р. проведено 423 вибухи з сумарною потужністю 545,0 Мт (табл. 1.10).

У 1963 р. США, СРСР і Великобританія підписали договір про припинення експериментальних ядерних вибухів в атмос­фері, космічному просторі і під водою. Франція відмовилася приєднатися до цього договору і продовжувала випробування в атмосфері до 1974 p., a KHP - до 1980 р. Підземні випробування тривали до 1996 р.

Ядерну зброю випробовували на полігонах - у Мораліяу (Австралія), Семипалатинську (СРСР), штаті Невада біля Лас-Вегаса, на атолі Муруроа (французька Полінезія) і в китайській провінції Сичуань.

З точки зору небезпеки забруднення біосфери продуктами ядерних вибухів, найбільш важливе значення мають наземні вибухи. У цьому випадку вогняна куля, що утворюється при ядерних вибухах, торкається поверхні Землі і величезні маси ґрунту випаровуються і втягуються у вогняну кулю. Достат­ньо сказати, що при наземному ядерному вибуху потужністю 20 кт на місцевості з супіщаним ґрунтом утворюється вирва діаметром 81 м і глибиною 19 м. Залежно від потужності ядерного вибуху і характеру ґрунту загальний викид ґрунту при наземному вибуху потужністю 1 кт складає приблизно 5000 т, а при потужності 20 кт - 20000 т.

У результаті випробування ЯЗ до 1963 р. в стратосферу (8—55 км) піднято більше 200 млн. тонн радіоактивного пилу, який випадав по всій земній кулі протягом кількох років.

За даними наукового комітету ООН, при випробуваннях ЯЗ, які проводились до 1963 p., інтегральне випадання РН на суші і водній поверхні склало: 3ІЇ-356О МКі; 14С-б,2; 55Fe-5O; 90Sr - 12,2; 106Ru - 330; 144 Се - 1824; 137Cs - 19,5; 239Pu - 0,32. Радіоекологічні наслідки випробувань ЯЗ в атмосфері слід розглядати як у просторі, так і в часі. Що стосується розпо­ділу забруднення в просторі, то тут визначальну роль зіграли два фактори: розташування дослідних полігонів і розподіл повітряних мас в атмосфері і стратосфері, який зумовив нерівномірність випадання частинок на земній поверхні.

У 1963 р. колективна середньорічна доза від РН, що утворилися в результаті ядерних випробувань, складала близько 7% дози опромінення від природних джерел, у 1966 р. вона зменшилася до 2%, а до кінця 1980-х років складала 1%.

Оскільки тепер глобальні випадання зі стратосфери пере­важно визначаються довготривалими продуктами поділу 90Sr, 137Cs і 14С, то можна вважати, що кожний житель Землі за рахунок ядерних випробувань одержує річну дозу порядку 0,02 мЗв.

Радіоактивне опромінення від викидів уранової, радіохімічної промисловості і підприємств ядерної енергетики.

Для забезпечення роботи АЕС необхідне добування уранової руди, подрібнення й видобування з неї урану, переробка його в збагачене ядерне паливо, виготовлення паливних елементів (ТВЕЛів) і використання їх у ядерних реакторах, переробка і поховання радіоактивних відходів.

Зазначені стадії входять у так званий ядерний паливний цикл (ЯПЦ). До них додається також транспортування радіо­активних матеріалів для забезпечення всіх цих стадій.

Уранова промисловість - займається видобуванням, пере­робкою, збагаченням урану і виробництвом ядерного палива.

Радіохімічна промисловість займається переробкою ядер­ного палива. Відпрацьовані ТВЕЛи надходять на підприєм­ство регенерації, де відбувається виділення урану і плутонію, а також продуктів поділу урану, які надалі можуть бути ви­користані як джерела випромінювання.

На кожному з цих етапів можливе забруднення навко­лишнього середовища.

Основна стадія ЯПЦ — виробництво енергії АЕС. Ця лан­ка значно виділяється у всьому циклі з точки зору проблем забезпечення радіаційної безпеки населення.

У результаті роботи АЕС утворюються радіоактивні відхо­ди трьох типів: газоаерозольні, рідкі й тверді. У навколишнє середовище викидаються (після проходження систем очист­ки) тільки газоподібні і частково аерозольні й рідкі відходи. Тверді відходи зберігаються на майданчику АЕС, а далі відправ­ляються на поховання.

Значний вклад у забруднення біосфери вносять довгоживучі РН - вуглець-14, криптон-85, тритій-3 і йод-129, що містяться в газоаерозольних викидах.

З таблиці видно, що навіть населення, яке проживає в зоні 1-10 км від АЕС, одержить ефективні дози у 1000 разів більші, ніж за рахунок природного радіаційного фону, тому середню ефективну дозу опромінення при нормально працюючій АЕС можна прийняти рівною 0,001 мЗв /рік.

Радіоактивне опромінення при медичних обстеженнях і радіотерапії. Використання IB і РР у медицині для діагнос­тики і радіотерапії - це основне джерело штучного опромі­нення людей, що перевищує вплив усіх інших штучних дже­рел. Ці дози створюються при рентгенівській діагностиці людей, діагностиці стану окремих органів (легенів, печінки, нирок, щитовидної залози та ін.) за допомогою радіоактив­них препаратів, які вводяться всередину організму, а також радіаційної терапії з використанням радіоактивних джерел Доза опромінення при застосуванні радіофармацевтичних препаратів, як і при ізотопній діагностиці, може змінюватися в широких межах залежно від фізико-хімічних і біологічних властивостей РН, хімічної сполуки препарату, засобу його вве­дення в організм і т.п. (Співвідношення між одиницями вимі­ру активності дози і потужності дози в СІ та позасистемними одиницями наведені в табл. 3.)

Індивідуальна доза на окремий критичний орган вимі­рюється десятками мілізівертів, в окремих випадках досяга­ючи навіть сотні мілізівертів за одну процедуру. За даними наукового комітету СОН, ефективна еквівалентна доза від найбільш часто використовуваного ядерною медициною з метою діагностики РН технецію-99 знаходяться у межах від 1 до 10 мЗв.

При рентгенографії пальців людина одержує місцеве ра­зове опромінення - 0,6 мЗв; черепа - 8-60 мЗв; зубів -30-50 мЗв; хребта - 16-147 мЗв; при рентгеноскопії грудної клітки - 47-195 мЗв; при рентгеноскопії шлунка - до 300 мЗв; при флюорографії легень - 2-5 мЗв.

Персонал і хворі курортів, де лікують радоновими ванна­ми, одержують дозу опромінення порядку 300 мЗв /рік, що в шість разів перевищує встановлені міжнародні норми.

У розвинених країнах на 1000 жителів потрібно від 300 до 900 обстежень на рік, не рахуючи рентгенологічних обсте­жень зубів і масової флюорографії.
Таблиця 1.3.

Співвідношення між одиницями виміру активності дози і потужності дози в СІ та позасистемними одиницями

Вимірювана

Позасис-

Одиниця СІ




Співвідношення між

еличина

темна







одиницями




одиниця










Активність

Кюрі (Кі)

Бекерель (Бк)

1

Бк = 1 розп.  с-1










1

Кі = 3,71О10 Бк










1

Бк = 2,70310-11 Кі

Поглинута

Рад (рад)

Грей (Гр)

1

Гр = 1Дж  кг-1 =104 ерг г-1

доза







1

рад = 100 ерг г-1= 1 10-2 Гр










1

Гр = 100 рад

Потужність

Рад за

Грей за секунду

1

Гр с-1= 100 рад с-1

поглинутої

секунду

(Гр с-1)

1

рад с-1=1  10-2 Грс-1

дози

(рад с-1)










Еквівалентна

Біологічний

Зіверт (Зв)

1

Зв = 1 Дж кг-1

доза

еквівалент




1

6ер = 1 10-2 Зв




раду (бер)




1

Зв = 100 бер

Потужність

Бер за

Зіверт за

1

Звг-1 = 100 бер с-1

еквівалентної

Секунду

секунду

1

бер с-1 = 1 10-2 в с-1

дози

(берс-1)

(3bс-1)







Експозиційна

Рентген (Р)

Кулон на

1

Кл кг-1 = 3,903 Р

доза




кілограм

1

Р = 2,6  10-4 Кл кг-1







(Кл кг-1)







Потужність

Рентген за

Кулон на кіло-

1

Кл кг-1= 3,9103Р

експозиційної

секунду

грам за секунду

1

Р с-1=2, 6 10-4 Кл кг-1с-1

дози

(Pс-1)

(Клкг-1с-1)







У середньому населення України внаслідок зазначених процедур одержує ефективну дозу опромінення всього тіла близько 1,8 мЗв/рік.

Таким чином, у сучасних умовах, за наявності високого природного радіаційного фону, при діючих технологічних процесах, при використанні радіоактивних препаратів у ме­дичних цілях кожний житель України щорічно одержує ефек­тивну еквівалентну дозу в середньому 4,75 мЗв (космічне випромінювання - 0,5 мЗв, природні натуральні джерела — 2,25 мЗв, штучні джерела - 0,2 мЗв, медичні джерела -1,8 мЗв).

Індивідуальні річні дози опромінення можуть змінювати­ся в досить широких межах.
Лекція 2

1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

ЗАТВЕРДЖУЮ” Начальник Управління цивільного захисту ГУМНС України...
Вимірник потужності дози ДП-5В призначений для виміру рівнів гамма-радіації і радіоактивного забруднення різних поверхонь по гамма-випромінюванню...
Рентгенівське та радіоактивне випромінювання Історія відкриття х променів
Рентгенівське випромінювання – це електромагнітні хвилі з довжиною хвилі від 80 нм до нм і займає спектральну область між гамма і...
Рентге́нівське випромі́нювання
Рентге́нівське випромі́нювання, - пулюївське випромінюванняабо Х-промені — короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною...
Тема: «Джерела електричного струму». Варіант №1
При зарядці акумуляторів позитивний полюс акумулятора з’єднають з … полюсом джерела струму, а від’ємний полюс – з … полюсом джерела...
Розділ Проектування та виготовлення комплексного виробу
Джерела та споживачі електричної енергії. Альтернативні джерела електричної енергії
Тема: 3 Джерела фінансового права. Фінансове законодавство
Традиційно джерелами права вважаються нормативно-правові акти, санкціоновані звичаї, прецеденти (судові чи адміністративні), міжнародні...
Тема: «КВАНТОВІ ВЛАСТИВОСТІ ВИПРОМІНЮВАННЯ»
Фотоефект. Дослідження О. Г. Столєтова. Квантова теорія фотоефекту. Фотоелементи та їх застосування
Тест з охорони праці
Метеорологічні умови (температура, вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання) внутрішнього середовища приміщень
Закон України про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку
Характеристики впливу рентгенівського випромінювання на організм людини. Принципи нормування
Тема. Джерела фразеології української мови. Походження деяких фразеологізмів Мета
Мета. Поповнити та систематизувати знання учнів про фразеологізми, джерела українських фразеологізмів, прислів’я, приказки, крилаті...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка