5 КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ


Скачати 275.13 Kb.
Назва 5 КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ
Сторінка 1/3
Дата 19.04.2013
Розмір 275.13 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Банк > Документи
  1   2   3
Тема 5

КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ
1. НЕОБХІДНІСТЬ ТА СУТНІСТЬ КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможли­ва без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів.

З економічного погляду кредит — це форма позичкового капіта­лу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повер­нення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує.

Загальноекономічною причиною появи кредитних відносин є то­варне виробництво. Основою функціонування кредиту є рух вартос­ті у сфері товарного обміну, в процесі якого виникає розрив у часі між рухом товару і його грошовим еквівалентом, відбувається відо­кремлення грошової форми вартості від товарної. Якщо рух товар­них потоків випереджає грошовий, то підприємства — споживачі товарів із настанням моменту плати за них не завжди мають достат­ні кошти, що може зупинити нормальний процес відтворення. Коли рух грошових потоків випереджає товарні, то на підприємствах на­громаджуються тимчасово вільні кошти.

Виникає суперечність між безперервним вивільненням грошей у кругообороті оборотних коштів і потребою в постійному викорис­танні матеріальних і грошових ресурсів.

Таким чином, виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них у інших. При цьому виникнення кредитних відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в часі відвантаження товару і його оплати, а узгодженням між суб'єктами кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом укладання кредитної угоди. Але оборот товарів є не єдиною причиною появи кредитних вза­ємовідносин. Нині кредитні відносини виникають за будь-якої еко­номічної чи фінансової операції, що пов'язана із заборгованістю од­ного з учасників такої операції.

Поряд з об'єктивною основою існують специфічні причини ви­никнення і-функціонування кредитних відносин, що пов'язані з не­обхідністю забезпечення безперервності процесу відновлення.


ПРИЧИНИ



Специфічні

Загальноекономічні



Товарне виробництво

Сезонний характер окремих виробництв





Розбіжності між нагромадженням коштів і їх витрачанням на підприємстві

Рух вартості у сфері товарного обігу





Функціонування підприємств на засадах комерційного розрахунку



Відхилення фактичного використання оборотних коштів від їх нормативу в процесі індивідуального кругообігу оборотних фондів підприємств



Рис. 5.1. Причини виникнення кредитних відносин

Для розвитку кредитних відносин необхідні певні умови. По-пер­ше, учасники кредитної угоди — кредитор і позичальник, мають бу­ти юридичне самостійними суб'єктами, які матеріально гарантують виконання зобов'язань. По-друге, інтереси суб'єктів кредитної уго­ди повинні збігатися.

Для забезпечення всього процесу відтворення необхідно, щоб підприємства мали необхідні оборотні кошти, які вони використо­вують для придбання оборотних виробничих фондів. Із стадії виро­бничих запасів оборотні кошти переходять у незавершене виробни­цтво, а потім у готову продукцію. У свою чергу, готова продукція, призначена для продажу, стає товаром і реалізується. Виручка від реалізації поступає на рахунок підприємства.

За браком власних оборотних коштів підприємства залучають банківські кредити, кошти інших кредиторів та комерційний (товар­ний) кредит. Кредит дає змогу доцільніше організувати оборот кош­тів підприємств, не витрачати значних фінансових ресурсів на ство­рення зайвих запасів сировини й матеріалів.

У процесі кредитування підприємств насамперед ураховуються ін­дивідуальні особливості кругообороту їхніх оборотних коштів. Особ­ливості індивідуального кругообороту коштів підприємств про­являються у розбіжності в часі між вивільненням з обороту вартості в грошовій формі та авансуванням коштів у новий оборот. Такі розбіжності відбуваються, передусім, через сезонність виробництва. Сезон­ність виробництва зумовлює в одні періоди випереджаюче зростання виробничих витрат порівняно з надходженням коштів і спричиняє до­даткову потребу в коштах понад ті, що є в розпорядженні підприємст­ва. В інші періоди витрати виробництва зменшуються або зовсім при­пиняються, збільшується вихід готової продукції та надходження грошової виручки, частина якої виявляється тимчасово вільною.

Таке чергування зростання додаткових потреб у коштах і ство­рення тимчасово вільних залишків їх на тому самому підприємстві створюють реальну економічну основу для використання кредитів на формування виробничих і оборотних фондів та погашення їх че­рез певний час.

Взагалі особливості індивідуального обороту коштів підприємства зумовлюються багатьма об'єктивними і суб'єктивними факторами.

До об'єктивних факторів належать:

  • галузева належність підприємства;

  • характер виробничого процесу;

  • сезонність виробництва.

До суб'єктивних факторів належать:

  • рівень організації виробництва;

  • рівень організації збуту й постачання;

  • інші фактори.

Розрізняють два види кругообороту коштів підприємства: відно­сно рівномірний і переважно нерівномірний.

Перший вид властивий підприємствам нафтової, вугільної, мета­лургійної та інших галузей промисловості. Для підприємств цієї групи характерна відсутність тривалого лагу (періоду) між надхо­дженням і витрачанням коштів.

Другий вид характерний для підприємств легкої, харчової, лісової промисловості, сільськогосподарських підприємств. У них завжди виникає певна невідповідність між витратами коштів і надходженням коштів від реалізації продукції. У підприємств з нерівномірним кругооборотом коштів додаткова потреба в кредиті пояснюється сезонні­стю виробництва, значною тривалістю обороту оборотних коштів. Тривалість виробничого циклу може коливатися від кількох днів (ви­робництво деяких харчових продуктів) до кількох місяців і років (ви­робництво сільськогосподарської продукції, суднобудування).

Суб'єктами кредитних відносин можуть бути будь-які самостійні підприємства. Кредитні відносини характеризуються тим, що їх суб'є­ктами є дві сторони: одна з них у рамках конкретної кредитної угоди називається кредитором, інша — позичальником. Грошові чи товарно-матеріальні цінності, витрати або виконана робота та надані послуги, щодо яких укладається кредитний договір, є об'єктом кредиту.

Основними об'єктами короткострокового кредитування в обо­ротні кошти є:

  • виробничі запаси (сировина, основні й допоміжні матеріали,
    запасні частини, паливо, інструмент);

  • незавершене виробництво та напівфабрикати власного вироб­ництва;

  • витрати майбутніх періодів (сезонні витрати, витрати на осво­єння випуску нових виробів тощо);

  • готова продукція і товари;

  • платіжні та розрахункові операції з постачальниками й покупцями.

На підприємствах виникає потреба в кредитах під виробничі за­паси, якщо їх розміри перевищують власні кошти, тобто якщо ство­рюються наднормативні запаси. Причиною таких можуть бути се­зонність завезення, нерівномірна або дострокова поставка мате­ріальних ресурсів постачальниками та ін.

За допомогою кредитів підприємство, коли йому тимчасово бра­кує власних коштів, може розрахуватись зі своїми постачальниками.

Отже, кредит необхідний і для підтримування кругообороту фондів діючих підприємств, що обслуговують процес реалізації продукції.

Об'єктами довгострокового та середньострокового кредитування є капітальні вкладення, пов'язані з реконструкцією підприємства, його технічним переозброєнням, упровадженням нової техніки, удос­коналенням технології виробництва, та інші витрати, що приводять до збільшення вартості основних засобів. До таких кредитів підпри­ємства вдаються, якщо відчувають брак власних коштів, приз­начених на ці цілі, а саме: прибутку й амортизаційних відрахувань.

Використання різноманітних форм кредитування підприємства прискорює рух грошових і матеріальних ресурсів та сприяє підви­щенню ефективності фінансово-господарської діяльності.

Приклад 1.

Підприємству необхідно закупити сировини та півфабрикатів для організації виробництва продукту х у сумі 1870 тис. грн. Власних джерел воно має лише 1270 тис. грн. Відтак підприємство відчува­тиме додаткову потребу в оборотних коштах у сумі 600 тис. грн., яка може бути задоволена за рахунок кредиту.

Планування потреби в кредиті для формування оборотних коштів підприємства здійснюється таким чином. На першому етапі розра­ховується потреба в оборотних коштах у цілому та за окремими на­прямками: формування виробничих запасів, незавершеного вироб­ництва, готової продукції.

На другому етапі визначається необхідний розмір залучення кре­дитів банку на покриття збільшення потреби в оборотних коштах. Для цього можна користуватися формулою:

К0.б = ОК - ОКН - ОКпр + КЗ,

де К Об — необхідний розмір кредитів, які залучаються в оборо­тні кошти;

ОК — потреба в оборотних коштах;

ОКН — власні оборотні кошти на початок періоду;

ОКпр — поповнення оборотних коштів за рахунок прибутку під­приємства;

КЗ — зменшення кредиторської заборгованості.

Потреба підприємства в кредитах під інвестиційні проекти ви­значається на основі інвестиційної програми за окремими етапами її реалізації та з урахуванням власних джерел фінансування.

Власні кошти для фінансування інвестиційних програм складаю­ться з амортизаційних відрахувань, частини прибутку, яка спрямовує­ться на реконструкцію, технічне переоснащення, нове будівництво.

Після проведення розрахунків потреби підприємства в кредитних ресурсах визначають період їх залучення. Період залучення кредитів — це час з моменту надання банківського кредиту до моменту його пов­ного погашення та виплати відсотків за користування. Період залучен­ня кредиту визначається банком. Практика свідчить, що нині в Україні у зв'язку з високою інфляцією цей строк не перевищує 3 місяців.

У банківській практиці для визначення розмірів кредиту викори­стовується метод, коли позика видається не в повному обсязі, а за мінусом визначеної частини у відсотках до заявленої величини кре­диту. Ця величина для кожного підприємства може бути різною, ви­ходячи з його кредитоспроможності і ступеня ризику кредитування.

Класифікація кредитів, що надаються підприємствам

Кредити, що їх можуть отримати підприємства, класифікуються за такими ознаками:

  • за кредиторами;

  • за формами та видами;

  • за метою використання;

  • за терміном надання;

  • за забезпеченням;

  • за порядком надання.
    Кредиторами підприємств можуть бути:

  • банки та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути (бан­ківський, лізинговий кредити);

  • підприємства (комерційний кредит);

  • держава (державний кредит, який надається через уповнова­жені банки);

  • міжнародні фінансово-кредитні установи (відкриття кредитних
    ліній через уповноважені банки).

Форми та види кредитів зображено на рис. 5.2.


ВИДИ КРЕДИТУ





Лізинговий

Комерційний

Банківський

Державний




ФОРМИ КРЕДИТУ


Товарна

Грошова






Рис. 5.2. Форми та види кредитів, що надаються підприємствам
До видів кредитів належать:

  • комерційний;

  • державний;

  • лізинговий.

Банківський кредит — це економічні відносини між кредитором та позичальником з приводу надання коштів банком підприємству на умовах терміновості, платності, повернення, матеріального забезпе­чення. Банківський кредит надається суб’єктам господарювання всіх форм власності на умовах, передбачених кредитним договором.

Комерційний кредит – це економічні, кредитні відносини, які виникають між окремими підприємствами.

Державний кредит – це економічні, кредитні відносини між державою та суб’єктами господарювання.

Лізинговий кредит – це стосунки між суб’єктами господарювання, які виникають за орендування майна (майновий кредит, або лізинг-кредит).

Слід зазначити, що традиційно в країнах з розвинутою ринковою економікою факторингові та лізингові кредитні послуги підприємс­твам надаються переважно спеціалізованими фінансово-кредитними інститутами — факторинговими та лізинговими компаніями.

В Україні кредитні послуги у вигляді факторингу надають тільки комерційні банки. Лізингові послуги надають переважно лізингові компанії. У зв'язку з цим лізинговий кредит умовно віднесений до групи небанківських кредитів.

Залежно від мети використання розрізняють кредити, що спря­мовані на фінансування:

  • оборотних коштів;

  • основних засобів.

Підприємство має можливість отримувати кредити на придбання товарно-матеріальних запасів, обладнання, інших активів, розши­рення та модернізацію виробничих потужностей, викуп окремих ви­робничих комплексів або цілих підприємств.

За терміном надання розрізняють короткострокові, середньострокові, довгострокові кредити.

Короткострокові кредити підприємства можуть отримувати у ра­зі фінансових труднощів, які виникають у зв'язку з витратами виро­бництва та обороту. Термін короткострокового кредиту не переви­щує одного року.

Середньострокові кредити (від одного до трьох років) надаються на поточні витрати, оплату обладнання та фінансування капітальних вкладень.

Довгострокові кредити (понад 3 роки) можуть надаватися для формування основних фондів. Об'єктами кредитування є капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію, розширення вже діючих основних фондів, нове будівництво, приватизацію та корпоратизацію підприємств тощо.

В Україні кредити за терміном надання можна поділити на дві групи: короткострокові та довгострокові. Кредити, термін надання яких перевищує один рік, уважаються довгостроковими.

Сьогодні в Україні перевагу віддають короткостроковим кредитам.

Залежно від забезпечення кредити поділяють на 2 групи:

  • забезпечені;

  • бланкові.

Забезпечені кредити гарантуються певними видами активів, зокрема:

  • нерухомістю;

  • цінними паперами;

  • товарно-матеріальними цінностями;

  • дебіторською заборгованістю тощо.

Забезпечення кредитів може також здійснюватись: правами під­приємств на інтелектуальну власність, землю; гарантіями (банків, коштами чи майном третьої особи); іншим забезпеченням (поручи­тельство, поліс страхової компанії).

В Україні як забезпечення кредиту використовують, головним чином, товарно-матеріальні цінності та нерухомість.
  1   2   3

Схожі:

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність»
Важливе значення для ефективної організації кредитних відносин між банками і клієнтами має дотримання останніми принципів банківського...
Методичні рекомендації з дисципліни «Комерційне кредитування»
Методичні рекомендації з дисципліни «Комерційне кредитування» призначені для надання допомоги студентам в засвоєнні предмету та в...
КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ЗМІСТ
Ключові слова: КРЕДИТ, ВИДИ КРЕДИТУ, БАНКІВСЬКИЙ КРЕДИТ, ФОРМИ КРЕДИТУ, УМОВИ КРЕДИТУ, КРЕДИТОСПРОМОЖНІСТЬ ПОЗИЧАЛЬНИКА, СПОНТАННЕ...
ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМУ КОРОТКОСТРОКОВОГО КРЕДИТУВАННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
У статі досліджено засади механізму короткострокового кредитування в сільському господарстві
Поля залишити без налаштувань, просто інформаційними. Запустити аналіз...
Перенести поля Дата кредитування (це будуть назви рядків) в нижню частину екрану, а Ціль кредитування – у праву частину (це будуть...
ТЕМА Основи фінансів підприємств Поняття й сутність фінансів підприємств....
Сфери фінансових відносин підприємств. Фінансові відносини між підрозділами підприємств, між суб'єктами господарювання, з державою,...
Тема: Кредитування Мета
...
1. Загальна характеристика фінансів підприємств
За вплив держави через ціновий, кредитний, фіскальний механізм на фінансову діяльність підприємств відповідає
Лагутін В. Д. Кредитування: теорія і практика: Навч посіб. 3-тє вид., перероб. і доп
Рекомендовано до друку вченою радою Волинського державного університету імені Лесі Українки (протокол №2 від 27 вересня 2001 р.)
Є актуальною через недостатню повноту дослідження її аспектів з боку...
Нвестиційної привабливості підприємств будівельної галузі. Визначена система основних чинників та запропоновані показники, які характеризують...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка