Суть і функції грошей. Предмет і завдання курсу “ Гроші і кредит ”


Скачати 1.1 Mb.
Назва Суть і функції грошей. Предмет і завдання курсу “ Гроші і кредит ”
Сторінка 8/8
Дата 18.03.2013
Розмір 1.1 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Банк > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8

Етапи становлення валютного ринку України:

І етап (1990-1991): відсутність власної валюти і валютного законодавства; збереження значних валютних обмежень і недосконалість валютного контролю; існування множинності валютних курсів (безготівкових, готівкових, пільгових).

ІІ етап (1992): запровадження порядку валютного оподаткування виручки від експортних операцій; виручка в іноземній валюті перераховується у валюту, що діє на Україні за курсом, встановленим Національним банком України на день надходження коштів на рахунки.

ІІІ етап (лютий 1993 – серпень 1993): прийняття трьох декретів по валютному законодавству.

IV етап (серпень 1993-вересень 1994): продаж виручки за експортними операціями за фіксованим курсом НБУ; поступовий відхід від адміністративного курсу через аукціони НБУ; визначення пріоритетів використання валюти та розподіл її за фіксованим курсом між імпортерами.

V етап (вересень 1994 – вересень 1996): виручка резидентів в іноземній валюті підлягає обов’язковому перерахуванню з-за кордону не пізніше 90 днів з моменту перетину митного кордону України експортною продукцією; офіційний курс карбованця до долара США, німецької марки і російського рубля визначається НБУ на підставі торгів на УМВБ; НБУ здійснює обов’язковий викуп 10% валютних надходжень резидентів.

VI етап (з вересня 1996): введення в обіг української національної грошової одиниці – гривні; встановлено 50%-й обов’язковий продаж іноземної валюти резидентами за експортними операціями протягом 5-ти днів; при переказах за кордон за імпортними операціями обов’язкова наявність гаранта; операції на міжбанківському валютному ринку можуть здійснювати лише суб’єкти ринку.

Здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку.

Правила затверджені постановою Правління НБУ від 18.03.99 р. за № 127 визначають структуру міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на цьому ринку. Суб’єкти міжбанківського валютного ринку України мають право здійснювати на ринку спот-операції з купівлі-продажу іноземних валют за вільним договірним курсом без обмеження розміру маржі (різниці) між курсами купівлі та продажу у разі, коли НБУ не встановлені граничні розміри маржі. Купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами-страховиками, а також об’єднаннями страховиків з метою виконання зобов’язань перед нерезидентами здійснюється відповідно до порядку “Про застосування іноземної валюти в страховій діяльності” (Постанова НБУ від 23.09.96).

Операції на валютному ринку комерційні банки проводять через підрозділи валютного шилінгу, які складаються з двох відділів: дилінгового відділу (проведення конверсійних, кредитно-депозитних операцій, обслуговування клієнтів, які здійснюють за посередництвом банку операції на валютному ринку) та відділу розрахунків за валютними операціями (отримання та перевірка правильності оригіналів угод, оформлення платіжних документів для перерахування коштів банкам-кореспондентам, контроль за реальним рухом коштів та інше).

Міжнародні розрахунки на валютному ринку.

У зовнішньоторговельних контрактах між контрагентами (експортерами та імпортерами) визначаються основні валютно-фінансові та платіжні умови розрахунків: валюта ціни і валюта платежу, курс їх переводу, валютні застереження, форми розрахунків, умови платежу і форми платіжних засобів.

Валюта ціни – це валюта, в якій встановлюється ціна контракту (валюта однієї з країн-учасниць чи третьої країни).

Валюта платежу- валюта, в якій здійснюється платіж. Може не збігатись з валютою ціни, тоді обумовлюється курс переводу.

Валютні застереження передбачають перегляд суми платежу відповідно до зміни курсу певної валюти (валюти застереження), групи валют (“валютної корзини”) або валюти ціни відносно валюти платежу.

Умови платежу передбачають негайну оплату відвантажених товарів чи відтер мінування платежу, тобто продаж у кредит.

Форми платіжних засобів – це вид документів, за допомогою яких здійснюються розрахунки. Поділяються на фінансові та комерційні. Фінансові: векселі (прості та перевідні), чеки, платіжні розписки. Комерційні: рахунки-фактури, документи, що підтверджують відвантаження товарів, специфікації, страхові поліси та ін.

Форми розрахунків відрізняються порядком документообігу і містять розрахунки за інкасо за допомогою акредитивів, за відкритими рахунками, банківськими переказами.

Комерційні банки здійснюють міжнародні розрахунки в трьох формах: банківський переказ, інкасо, акредитив.

Банківський переказ – операція банку на валютному ринку з виконання доручення клієнта щодо переведення грошей в інший закордонний банк для виконання його грошових зобов’язань.

Інкасо – банківська операція із стягнення грошових коштів з платника на користь одержувача на підставі письмового доручення останнього з наданням відповідних документів.

Акредитив – розрахунковий документ, що є дорученням одного банку іншому провести оплату товаротранспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги за рахунок заздалегідь визначених джерел коштів.

Міжнародні валютні одиниці.

Перша колективна валюта (1950-1958): 1 епуніт = 0,8 г золота – розрахункова одиниця Європейського платіжного союзу, до якого входили 17 країн.

1961: 1 ЕПО = 0,8 г золота.

1967: СПЗ – спеціальні права запозичення (SDR) – розрахункова одиниця МВФ: 1 СПЗ = 0,888671 г золота або одна унція золота = 35 СПЗ, тобто 1 СПЗ = 1 $.

1974: створено нову систему визначення курсу СПЗ на базі кошика валют із 16 індустріальних держав.

1974: 1 АРКРЮ = 1$.

Арабський розрахунковий динар – 1 динар = 3 СПЗ.

1975: азійська грошова одиниця = 1 СПЗ.

1984: МВФ залишив п’ять валют: долар США (40%), марка ФРН (21%), японська ієна (17%), французький франк (11%), фунт стерлінгів (11%).

З березня 1979: ЕКЮ поступово перетворилася в єдину валюту країн-учасниць ЄС.

з 1 січня 1999 р. – євро (11 з 15 країн Євросоюзу) – лише в безготівкових розрахунках. Базується на німецькій марці. З 1 січня 2002 р. – повноцінна валюта.
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

1. Суть, походження та форми грошей. Гроші
Гроші – специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом
Тема 1 Сутність, функції та види грошей
Вивчення сутності грошей, функцій, що виконують гроші, аналіз їхнього розвитку та, впливу грошей і грошової політики на стан економіки...
ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ І ГРОШОВОГО ОБІГУ Основні поняття та категорії Активні гроші
Активні гроші — гроші, які постійно використовуються в готівковому та безготівковому обігу
Доц. Решетник Н.І. Питання до екзамену з курсу «Фінанси, гроші та...
Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
Питання до екзаменаційних білетів
Предмет та завдання курсу “Економічна історія”. Суспільні функції економічної історії
Кафедра фінансів Гроші та кредит
«Гроші та кредит» допоможуть студентам закріпити знання теоретичних положень дисципліни, сформувати відповідні вміння і навички з...
Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет
Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії...
Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет
Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії...
1. Необхідність і суть макроекономічного регулювання. Предмет та...
Розглянуто та затверджено на засіданні кафедри економічної теорії та конкурентної політики від 24 грудня 2008 р., протокол №8 та...
Конспект на тема уроку
Мета: розглянути функції грошей, види грошей, сучасні форми грошових розрахунків, забезпечити розуміння учнями ліквідності будь-якого...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка